Президент Володимир Зеленський вніс до Ради обіцяний проект закону про економічний паспорт українця. Незважаючи на те, що проект було заявлено як терміновий, документ з'явився у парламенті лише через п'ять днів після виступу президента у ВР, а текст проекту поки що не опубліковано.
Разом з базовим проектом 6394 про економічний паспорт депутатам треба буде прийняти поправки до Бюджетного кодексу у зв'язку з появою економічного паспорта (проект 6395), поправки до Податкового кодексу та затвердити нові статті до Кримінального кодексу та Кодексу про адміністративні правопорушення.
Раніше народний депутат від «Слуги народу» Данило Гетьманцев уточнив, що економічний паспорт видаватиметься лише дітям, народженим після 2019 року. Перші виплати додаткового доходу молодим українцям від використання надр очікуються лише після досягнення повноліття дитини, тобто не раніше 2037 року.
Згідно з ідеєю президента, гроші від ренти за використання надр накопичуватимуться у новоствореному Фонді майбутніх поколінь, а звідти розподілятимуться між власниками економічних паспортів та використовуватимуться на освіту чи купівлю житла.
Критики ідеї про економічний паспорт звертають увагу на те, що рентна ставка за використання надр в Україні є досить невисокою, а крім того вона не фіксована, а прив'язана до світових цін на копалини. З огляду на те, що економічні прогнози не обіцяють суттєвого зростання цін на руду, накопичення солідних сум у Фонді майбутніх поколінь виглядає сумнівним.
Депутати від «Слуги народу» поспішили заявити, що нібито до повноліття кожен із власників економічного паспорта зможе накопичити еквівалент 10−12 тисяч доларів. Економіст Олександр Хмелевський у коментарі ICTV звернув увагу, що 40 млрд гривень від користування надрами доведеться ділити на велику кількість паспортизованих. Щорічно в Україні народжується близько 300 тисяч дітей. «Заявлених коштів буде недостатньо, щоб забезпечувати постійно виплати всім дітям на рівні 10 тис. доларів», — упевнений економіст.