Київ в період кінця ІХ – початку Х століття уже набував рис міського центру. Реконструкцію міста розробив архітектор Антон Герасимович.
Київ від початків: порт на річці Почайна, заселення та городища – як виглядала забудова Києва у ІХ-Х ст, повідомляє Великий Кіїв.
«Київ перетворився на столицю руської держави. Це річка Почайна, яка зараз не існує, але часто згадується в літописах. В гирлі Почайної розташовувався невеличкий порт. Тому що Київ розміщувався на Дніпрі і це був важливий перевалочний пункт торгівлі північ-південь. Пізніше там пролягав шлях із варяг в греки. Але для періоду ІХ-Х століття відбувалася торгівля з південного і середнього Дніпра з басейном Чорного моря і Візантією і Київ був важливою ланкою торгівельного шляху», – розповідає археолог Віталій Козюба в проекті Дмитра Горбатюка.
В річку Почайну та Дніпро втікали щонайменше 3 річечки, які називали ручаями – Борисоглібський ручай, велика річка Глибочиця та річка Юркавиця.
Всі ці річки зараз взяті в колектори і протікають в підземних трубах.
Поділ – велике підвищення в заплавній частині Дніпра вздовж місця, де річка Глибочиця витікала з гір і протікала в заплави.
Замкова гора – історичне ядро давнього Києва. Її більшість істориків вважають місцем, де було перше поселення найдавнішого Києва.
Старокиївське городище – невелике укріплення, площею 1,5 га (де ніні садиба Національного музею історії України). Тут розташовувався один з княжих дворів.
Кудрявець – територія сучасної Львівської площі.
«Було ядро, де було більше жителів, були окремі виноси на інші гори. Культура Луки-Райковецької відзначене на Кудрявці, можливо на горі Уздихальниці (на Старокиївському городищі), на Дитинці (між Старокиївським городищем та Кудрявцем). Розкидані садиби, ділянки краще, гірше заселені», розповідає археолог, кандидат історичних наук Олексій Комар.