За повідомленнями сайта Мій Київ, будівля українського центрального банку повністю відповідає своїй значній ролі, за масштабністю та красою, не поступаючись багатьом європейським банкам. Сьогодні ви дізнаєтесь декілька цікавих фактів з історії будівлі та її роботи.
Житло для робітників
За проектом А. В. Кобелєва у дворі будівлі контори Держбанку було передбачено житло для службовців. Для них збудували цегляний флігель у тому ж стилі, що й корпуси банку. На чотирьох поверхах розміщувалися одно- та двокімнатні квартири для 32 службовців, а на підвальному поверсі були облаштовані льохи, комори та склад палива для банку.
Будівельна комісія виділила основні вимоги до нової будівлі банку:
• спроектувати розміри приміщень так, щоб вони задовольняли потребам банку щонайменше 50 років без додаткових перебудов;
• при спорудженні будівлі звернути більше уваги на міцність та довговічність його конструктивних частин, які відповідали б призначенню будівлі та не потребували частого ремонту;
• повністю убезпечити будівлю у пожежному відношенні, практично повністю виключивши дерев'яні частини.
Турбота про банкноти та трояндовий парфум
Внутрішні системи будівлі робилися відповідно до останніх тенденцій і технологій. Цінні папери та банкноти могли постраждати при неправильному зберіганні, а це спричинило б збитки, набагато більше 100 тисяч. Банк оснастили центральним паровим опаленням, електричним освітленням, подвійною вентиляційною системою – нагнітальною та витяжною. Взимку воно підігрівалося радіаторами, а влітку через холодні підземні канали — охолоджувалося повітрям. Якщо стояла дуже сильна спека, зволожувальні резервуари додатково заповнювали льодом.
Сім електричних вентиляторів загальною потужністю 18 кінських сил протягом години двічі оновлювали у приміщеннях повітря. У вентиляційній системі була своя цікава особливість. Повітря, що подається, ароматизували. Тоді ще не винайшли штучних ароматизаторів, тому використовували натуральний, найприємніший і найпопулярніший – троянди.
Повітря для вентиляції бралося у спеціально посадженому у дворі банку квітнику з трояндами. Щоранку включалися спеціальні воздухозаборники і всі поверхи робочих приміщень подавався приємний аромат троянд.
Нещодавно під час реконструкції будівлі НБУ спробували запустити стару систему вентиляції. Виявилося, що вона не постраждала за цей час і може знову працювати. Щоправда, аромату троянд працівники банку вже не відчули б – біля повітрозабірних шахт тепер стоїть гараж, а вихлопні гази не найкращий ароматизатор.
І знову будівництво
Незважаючи на те, що проект намагалися зробити максимально зручним для зростаючих потреб банку, 1934 року почалося нове будівництво. Справа в тому, що тоді столицю вирішили перенести з Харкова до Києва, а столичний банк вимагав набагато більшого масштабу.
Будувати нову будівлю було б надто затратно, та й колишній банк був ще зовсім «свіжим». Тож вирішили добудувати до нього ще два поверхи. Дуже цікаво проводились ці роботи. Зазвичай, коли потрібно надбудувати поверхи, дах повністю знімають. Тут же 3 та 4 поверхи будували одночасно з підняттям даху. Її розрізали автогеном на сім частин та поступово піднімали за допомогою домкратів. Після того, як мур стін був завершений, частини даху встановили на чавунних подушках і знову зварили.
Тоді банк став таким, яким ми його бачимо зараз – величним, що приковує погляди та гідним ролі головної «скарбнички» країни.