Кросовер чи реальний позашляховик – перш ніж обрати, треба розуміти, у чому насправді різниця. Питання тим більше важливе, що вже кілька років поспіль більшість проданих в Україні нових машин – саме з цих сегментів.
Про видові особливості позашляховиків і кросоверів читайте в матеріалі РБК-Україна.
Під час написання статті були використані матеріали AutoBild, “AutoBild Всі ведучі” та "Автоцентр".
Колись давно пасажирські автомобілі були двох типів: для доріг і бездоріжжя. Перші – комфортабельні, швидкісні і економічні. Другі – міцні і безкомпромісні, брутальні через непробивну підвіску і громіздку трансмісію. Перші купувались “для дому, для сім’ї”, другі – для суворої чоловічої роботи, для війни і для мандрівок.
Але з часом – а точніше, з поширенням автомобілізації і розвитком мережі автошляхів межа між цими класами почала розмиватись. Так з’явились перші кросовери – вже не легковики для рівного асфальту, але ще не “проходимці” для глибоких колій, багнюки і косогорів. Або з іншого боку – позашляховики, позбавлені частини характерних видових ознак. З часом саме вони стали домінувати на ринках більшості розвинених країн. При тому що сегмент справжніх позашляховиків хоч і звузився, але не зник.
Розберемося, чому так сталося, а головне – які з цих машин нам насправді потрібні.
Що таке позашляховик
Навіть у своєму чистому, первинному вигляді позашляховик – машина все ж таки у першу чергу для шляхів, хоча і поганих. Тому що машини для місцевості, де шляхів немає зовсім, називаються не автомобілями, бо як мінімум замість коліс мають гусениці, повітряну подушку, шнек або інший движитель. А головні ознаки автомобіля-позашляховика такі:
- Великий дорожній просвіт. 20 см – це мінімум, з яким можна з’їжджати з асфальту у негоду;
- Великі кути в’їзду–виїзду. Як і перший пункт, це потрібно, щоб машина не чіплялась бамперами і порогами за нерівності місцевості;
- Привід (трансмісія) 4х4. Причому важливо, щоб всі чотири колеса могли приводити машину необмежено тривалий час;
- Наявність у трансмісії зниженого ряду передач і жорсткого підключення всіх чотирьох коліс – з заблокованим диференціалом або взагалі без нього. Найчастіше ці можливості забезпечує окремий агрегат – роздавальна коробка. Це потрібно для впевненого руху по важкому грунту;
- Можливість встановити шини великого діаметру з розвиненими грунтозачепами. Точніше, треба, щоб підвіска могла успішно працювати з великими колесами.
- Рама. Останнім часом цей принципово важливий елемент конструкції дещо втратив своє значення, але саме рамні автомобілі мають найбільш міцну конструкцію.
За такої геометрії і з таким арсеналом в трансмісії позашляховик не має обмежень на путівцях (є деякі погодні і ландшафтні винятки), взимку долає більшість засніжених ділянок доріг в європейській кліматичній зоні, не боїться гірських шляхів, прокладених, умовно кажучи, лісовозами.
Отже, з перевагами позашляховиків все зрозуміло, але вони мають й недоліки.
Недоліки позашляховиків
- Більша ціна. Конструкція таких авто більш складна і має запас міцності, що піднімає загальну вартість. Крім того, часто ринкову ціну накручують іміджеві міркування.
- Гірша керованість на швидкості. Через рамну конструкцію і великий кліренс ці машини мають високий центр мас, що негативно впливає на стійкість при русі на швидкості, та й при маневруванні в цілому. В принципі, у цьому класі є кілька моделей з високими ходовими якостями, але це преміальні авто з надвисокою ціною і зниженою надійністю;
- Нижчий рівень комфорту. Є конструктивні чинники, які створюють зайві шуми та вібрації. Ціною недешевих рішень цього можна уникнути, але це знов таки стосується преміум-сегменту.
Дорожчі запчастини. Справжні позашляховики дуже нечасто будують на шасі масових легковиків, тому вони мають багато ексклюзивних компонентів. - Більша витрата пального. Навіть якщо таке авто укомплектовано сучасним високоефективним силовим агрегатом, воно має більший апетит через великі колеса і кілька додаткових агрегатів трансмісії, які моторові доводиться постійно розкручувати.
- Ліквідність. Утримувати старий позашляховик набагато дорожче, ніж легкову машину. Тому він багато втрачає в ціні, і у вживаному вигляді продати його за гарні гроші непросто.
Що таке кросовер
Відчувши запит споживача на міцні повнопривідні автомобілі з підвищеними можливостями прохідності автовиробники поступово намацали прийнятний для себе варіант конструкції. І вдало “продали” (тут проситься інше слово, але воно надто сленгове для нашого видання) його населенню.
Якщо коротко, створюючи кросовер, конструктори забрали у реального позашляховика його основні позашляхові переваги, залишивши кілька другорядних ознак.
Рама, роздавальна коробка, жорстке механічне підключення всіх чотирьох коліс – цього не стало зовсім. Кліренс, кути в’їзду-з’їзду, хід коліс вгору-вниз – це було зменшено. Повний привід підключається через муфти того чи іншого типу. Це досконалі і зручні у використанні вузли, але вони не можуть працювати довше десяти-п’ятнадцяти хвилин без відпочинку, перегріваючись, наприклад, навіть у неглибокому снігу при виїзді з нерозчищеної парковки. Причому часто підключення режиму 4х4 автоматичне, і відбувається поза волею водія, та іноді ще й із запізненням, коли колеса вже почали закопуватись у багно чи сніг.
На щастя, те, що у кросоверів залишилося від їхніх славних предків – безкомпромісних “проходимців”, теж корисне. Хоч не набагато, але таки збільшений у порівнянні з легковиками кліренс (17 - 20 см), висока посадка водія, великі колеса, захищені накладками бампери. У деяких є електронна імітація блокувань диференціалів і режим блокування муфти замість жорсткого підключення другої осі. Щоправда, шкода, що у багатьох моделей кросоверів повного приводу немає зовсім...
Якщо коротко
Зрозуміло, що кожному власнику хочеться, щоб його автомобіль був якомога більш функціональним і здатним проїхати скрізь, а не лише там, де для нього проклали асфальт. Проте, статистика всіх країн з розвиненим авторинком свідчить: більшість власників позашляховиків та споріднених кросоверів ніколи не з’їжджає з асфальта. Недаремно ж не менше 50% всіх автомобілів, які так чи інакше мають форм-фактор позашляховика, продається у комплектації з трансмісією 4х2.
Тож мріючи про щось могутнє і повнопривідне, зважте на свої реальні потреби і пригадайте, як часто вам доводилося місити багно і глибокий сніг у вашій водійській практиці? Можливо, саме кросовера з “усіма ведучими” вам і буде достатньо, а переплачувати за нерозрізні мости і “роздатку” з блокуваннями вам ні до чого?