Камери фіксації порушень стали дієвим засобом знизити аварійність на міських вулицях і швидкісних трасах багатьох країн. Україна не виняток, але наші камери насправді обмежені у можливостях. Що вони можуть і чому саме так?
Про функціонал камер автоматичної фіксації порушень ПДР в Україні читайте в матеріалі РБК-Україна.
При підготовці статті були використані публікації видань Autocentre і "Autobild Україна" і сайт МВС України.
Всі камери автоматичної фіксації в Україні об’єднані в єдину систему. Через війну їхня кількість час від часу змінюється – в деяких регіонах камери додаються, в деяких їх знімають, хоча в цілому їхня кількість збільшується. В середньому кількість камер 250 – 270 одиниць, розташовані вони у 25 населених пунктах і на заміських трасах 15 областей України.
Що можуть камери фотофіксації в Україні
В принципі розташовані на українських шляхах камери можуть в автоматичному режимі фіксувати цілий перелік порушень – тих, які піддаються машинному зчитуванню і обробці відповідними програмами. Зокрема, це перевищення швидкості, порушення правил зупинки і стоянки (у тому числі на смузі руху громадського транспорту), проїзд на забороняючий сигнал світлофору, рух зустрічною смугою, рух тротуаром, порушення правил проїзду залізничних переїздів.
Але українські камери на сьогодні автоматично відстежують тільки перевищення ліміту швидкості – так вирішили посадові особи, які керують системою. Відповідно до точки розміщення кожна камера "пам’ятає" ліміт на своєму відрізку. І тільки побачивши у своєму полі зору об’єкт, який рухається швидше дозволеного, робить знімок. Варто зазначити, що лише дві камери в Україні, що розташовані у Києві, також можуть штрафувати за проїзд по смузі громадського транспорту, штраф за який становить 510 грн.
До речі, щодо ліміту. Якщо бути точним, камера налаштована не на "законну" цифру, встановлену ПДР і дорожніми знаками, а враховує дозволене перевищення на ті самі 20 км/год.
Чому хочуть навчити камери фотофіксації в Україні
Теоретично, вже наявні в Україні камери можна використовувати і для виявлення інших порушень – для цього достатньо встановити вдосконалене програмне забезпечення. Відомо, що ще кілька років тому київська частина системи могла автоматично зчитувати номерні знаки усього транспорту і звіряти їх з базою МВС – зокрема, виявляючи машини, що перебувають у розшуку. Також камери могли (і певно, можуть зараз) "ловити" тих, хто дозволяє собі проїзд на червоне світло чи перетин подвійної осьової лінії.
Проте, цей функціонал поки що неактивований. Можливо тому, що на кінцевому етапі виявлення і покарання порушника потрібна участь людини: адміністративну постанову про штраф має підписати поліцейський. Який попередньо повинен бодай коротко вивчити отримане фото авто-порушника. Відповідно, у комплекті з розширенням функціоналу камер має йти збільшений штат працівників Центру обробки інформації.
Однак, приклад розширених можливостей камер сьогодні є: в Києві одна пара камер на бульварі Міхновського (колишній бульвар Дружби народів) відстежує і "карає" хитрунів, які обганяють потік машин по виокремленій смузі громадського транспорту.
Який штраф "виписує" камера фотофіксації
Кодекс про адміністративні правопорушення Україні (КУпАП) визначає мінімальний штраф за перевищення швидкості в 340 грн – це за перевищення на 21 км/год і більше. А коли перевищення більше як на 50 км/год, штраф призначається в 1700 грн.
Не зовсім зрозуміло, чому, але для “виписаних” камерами штрафів держава встановила знижку в 50%. Той, хто погодиться сплатити штраф протягом 10 днів після отримання повідомлення, відбудеться удвічі меншою сумою, ніж диктує КУпАП. З іншого боку, якщо затягнути розрахунок з державою більш як на 30 днів, за порушника має взятися виконавча служба з усіма неприємними наслідками.
Коротко
А взагалі варто згадати, що камери та автоматичну фотофіксацію винайшли не для стягання штрафів, а для зменшення аварійності на шляхах. Свого часу Національна поліція України відзвітувала, що за перші півтора роки роботи всеукраїнської системи фотофіксації кількість ДТП з пораненими і загиблими знизилася на 65 %. Це непоганий показник, і за ним стоять уже тисячі врятованих життів, у тому числі і ні в чому не повинних людей.