Посттравматичний стресовий розлад (ПТСР) — це серйозне психологічне захворювання, яке виникає після переживання сильного стресу, що загрожував життю або добробуту людини.
За статистикою, ризик розвитку ПТСР протягом життя існує у 61% населення світу. В Україні цей ризик особливо високий через майже три роки військових дій та повсякденний стрес, інформує 24 канал.
На відміну від стресових ситуацій у повсякденному житті, таких як конфлікти на роботі або дрібні невдачі, ПТСР виникає лише внаслідок сильного травматичного досвіду: насильства, війни, техногенних катастроф або серйозних діагнозів. Саме тому українці, які перебувають як у зоні бойових дій, так і в тилу, знаходяться під постійним ризиком розвитку цього захворювання.
Чому виникає ПТСР, як він проявляється, які є способи лікування розповіла Людмила Волянська, практична психологиня, психоаналітикиня медичного центру "Лелека".
Як проявляється ПТСР
ПТСР був відомий ще з кінця XIX століття, коли німецькі психіатри ввели терміни "травматичний невроз" та "психічна травма". Вони описували симптоми, схожі на сучасний ПТСР: тахікардія, біль у грудях і сильний емоційний стрес. Однак у 1980 році цей розлад офіційно отримав свою нинішню назву після багатьох досліджень і клінічних випадків.
Людмила Волянська
Флешбеки можуть бути викликані будь-якими асоціаціями – звуками, запахами, людьми або місцями, що нагадують про подію. Вони можуть виникати як вдень, так і в нічних кошмарах, часто відтворюючи травму з надзвичайною деталізацією. Серед інших особливостей проживання флешбеків:
- яскравість і чіткість спогадів з часом не втрачається;
- позбутися цих спогадів зусиллями волі неможливо;
- з часом, людина стає все більш дратівливою, тривожною та агресивною.
Поряд з флешбеками, люди, які страждають на ПТСР, зазвичай уникають будь-яких нагадувань про травму: думок, розмов або навіть людей, які можуть знову викликати болючі спогади. Це, своєю чергою, веде до зниження інтересу до життя, відчуття безнадії та ізоляції.
Ще одним поширеним симптомом є гіпертривожність. Люди з ПТСР відчувають постійне передчуття небезпеки, важко концентруються і стають дратівливими без видимих причин. Це негативно впливає як на повсякденне життя, так і на їхніх близьких.
Як лікувати ПТСР
Люди з ПТСР часто намагаються уникати соціальних контактів через непорозуміння зі сторони близьких. Важливо розуміти, що соціальна підтримка відіграє значну роль у покращенні їхнього стану. Однак цей процес має свої труднощі: намагання уникнути розмов про минуле або ізоляція можуть лише погіршити ситуацію.
У сімейному оточенні, близькі люди часто не розуміють, як правильно поводитися. Соціальна підтримка має проявлятися через терпіння, вислуховування без критики та вміння уникати ситуацій, що можуть стати тригерами для флешбеків.
Людмила Волянська
Її головна мета — допомогти пацієнтові опрацювати травму та розв’язати емоційні конфлікти, пов'язані з подією. що травмувала. Лікування посттравматичного стресового розладу є неефективним тільки у тому випадку, коли людина насправді здійснила щось погане і її відчуття провини цілком виправдане.
Лікування ПТСР потребує активного залучення пацієнта, який має не уникати травматичних спогадів, а, навпаки, поступово пропрацьовувати їх у безпечних умовах. Це допомагає зменшити рівень психологічного навантаження і запобігти розвитку депресії або залежності від психоактивних речовин.
Людмила Волянська
Як допомогти собі або близькій людині з ПТСР
Спілкування і родинні стосунки з людьми, які мають травмуючий досвід, доволі складно вибудувати через нерозуміння та відсутність контакту. Якщо ваш близький страждає на ПТСР, є декілька порад, як ви можете допомогти:
- Будьте активним слухачем. Не намагайтеся одразу розв'язати проблему, а просто слухайте і підтримуйте.
- Уникайте тригерів. Знаючи, що може викликати флешбеки, намагайтеся уникати цих тем і ситуацій.
- Проявляйте терпіння. Люди з ПТСР можуть бути дратівливими або агресивними без очевидної причини.
- Поважайте особисті кордони. Не змушуйте людину говорити про минуле, якщо вона не готова до цього.
- Пропонуйте допомогу, але не нав'язуйте її. Можете допомогти знайти фахівця або супроводжувати на консультацію, але не примушуйте до цього.
- Пам'ятайте про себе та свій емоційний комфорт. Якщо ви знаходитесь в близькому контакті з людиною, що страждає на ПТСР, піклуйтесь про свій внутрішній комфорт, усвідомлюйте емоції та проговорюйте їх зі своїм психотерапевтом. Це дасть вам змогу зберегти власне ментальне здоров'я.
Для тих, хто поки не готовий звернутися за професійною допомогою, існують техніки самодопомоги:
- Сприймайте емоції як тимчасові явища і намагайтеся не чинити опір флешбекам.
- Нагадуйте собі, що травма залишилася в минулому, і тестуйте реальність.
- Аналізуйте свої тригери, аби підготуватися до можливих ситуацій.
ПТСР – це не вирок. З належною підтримкою і лікуванням люди можуть відновити своє життя і повернутися до нормального функціонування. Однак важливо вчасно звернутися за допомогою і не ігнорувати симптоми, що можуть сигналізувати про загрозу психічному здоров’ю.