Парша – одне з найпоширеніших захворювань картоплі, яке так само активно, як і фітофтора.
Різниця лише в тому, що парша не знищує рослину та не викликає масового гниття бульб. Але неприємності картоплярам завдає.
Знижується врожайність, харчові якості картоплі залишають бажати кращого, при чищенні залишається багато відходів.
Дачники роками борються із паршею, але безуспішно. А у агрономів картопля рідко хворіє. В силу своєї освіти вони знають те, що для картоплярів-аматорів залишається секретом.
Секрет агрономів
Любителі рідко вивчають теорію картоплярства, тому не знають, що існує два види парші. І вони кардинально відрізняються одна від одної.
Парша звичайна
Виглядає як невеликі виразки світлого кольору, шорсткі на дотик. Захворювання утворюється внаслідок зараження бактеріями актиноміцетами.
Вони погіршують лежкість картоплі, знижують смакові якості та зменшують вміст крохмалю. Виразки є ранами, через які в бульбу проникають інші захворювання.
Парша чорна
На вигляд схожа на маленькі грудки бруду, що прилипли до шкірки. Але при спробі їх відмити чи зчистити стає ясно, що це нарости.
Цей вид парші – результат дії грибка Rhizoctonia solani. Чорна парша, яку також називають ризоктоніозом, є найбільш небезпечною.
Вона може знизити врожайність картоплі на 15-20%. Крім того, що уражаються бульби, грибок викликає скручування верхівкового листя, появу плісняви у прикореневій частині.
Також існує порошиста (горбочки заповнені порошком – спорами грибка) і срібляста (горбочки набувають сріблястого кольору) парші. Ці два менш поширені різновиди, як і парша чорна, відносяться до грибкових захворювань, тому методи боротьби у них однакові.
У чому проблема любителів
Проблема картоплярів-аматорів полягає в тому, що вони борються з різними видами парші однаковими методами.
Але бактеріальні та грибкові хвороби вимагають різного підходу. Грибка найпростіше позбутися, обробляючи бульби і грунт препаратами на основі сінної палички.
Можна використовувати триходерму, але слід пам’ятати, що не всі види триходерми можуть боротися з паршею.
Для бактеріальної парші потрібні інші методи. Наприклад, обробка насіння матеріалу “Фурациліном” та “Дімексидом”, препаратом “Максим”.
Слід пам’ятати, що парша звичайна не любить слабокислих ґрунтів, зате чудово розвивається у нейтральних.
А ось грибкові види парші навпаки люблять кислуваті ґрунти і чудово в них розмножуються. Саме тому порада не розкислювати ґрунт під картоплю дієва не 100%.