Хорхе Маріо Бергольо вийшов на балкон Собору Святого Петра ввечері 13 березня 2013 року в новому статусі. Тоді мільйони людей по всьому світу почули нове ім’я Папи Римського — Франциск.
Це ім’я стало не просто символом того, що у Ватикані обрали нового понтифіка, а й символом змін для Римо-католицької церкви. Детальніше про те, яким був Папа Франциск і як реагував на повномасштабне вторгнення Росії в Україну, розповіли журналісти FREEДОМ.
13 березня 2013 року. Білий дим піднявся із Сикстинської капели. Задзвонили дзвони собору Святого Петра. Світ дізнався, що кардинали обрали Хорхе Маріо Бергольйо 266-м понтифіком. Хорхе взяв ім’я Франциск на честь святого Франциска Ассизького, який у католиків вважається символом смиренності та турботи про бідних. Новий Папа Римський прийшов на зміну Папи-емерита Бенедикта XVI.
Уперше в історії католицької церкви Папою став єзуїт, уперше — представник Нового Світу, перший за понад 1 200 років Папа не з Європи, уперше — аргентинець.
“Брати і сестри, добрий вечір. Ви знаєте, що обов’язок Конклаву — дати єпископа Риму. Здається, мої брати-кардинали вирушили по нього майже на край світу”, — сказав Папа Франциск.
Хорхе Бергольо народився 17 грудня 1936 року в Буенос-Айресі в родині італійських іммігрантів.
Мати — домогосподарка, батько — залізничник. Подружня пара виховувала своїх п’ятьох дітей у дусі католицьких традицій. Довга дорога служіння, навчання та внутрішнього становлення розпочалася для майбутнього Папи 1958 року, коли він вступив до новіціату Товариства Ісуса. Вивчав філософію та теологію, викладав літературу та психологію.
1973 року, в епоху воєнної диктатури та репресій в Аргентині, у віці 36 років, він став провінціалом єзуїтів — главою ордену в країні. Однак ключовим призначенням на його шляху до посади Папи стало призначення 1998 року — архієпископом Буенос-Айреса.
У 2001 році Папа Іван Павло II призначив його кардиналом. А 2013 року у віці 76 років він став Папою Римським. У Римі його знали як скромну людину. Їздив на роботу громадським транспортом, жив у скромній квартирі і сам готував собі сніданки.
Конклав 2013 року проходив в атмосфері кризи довіри до Ватикану. Відставка Папи Бенедикта XVI, фінансові махінації, зловживання в церковній ієрархії підірвали авторитет Церкви. На думку кардиналів, саме Папа Франциск міг стати реформатором, здатним повернути довіру до церкви.
“Франциск успадкував церкву після Бенедикта XVI. На той момент церква виявилася замішана в корупційних і сексуальних скандалах. Політика католицької церкви щодо різних сексуальних домагань, особливо до неповнолітніх, при ньому дуже сильно посилилася, стало набагато менше цих епізодів. І, загалом-то, цю кризу багато в чому було подолано саме завдяки папі Франциску. Також папа Франциск дуже багато зробив для того, щоб привернути увагу до імміграції. Він сам виходець із родини італійських іммігрантів в Аргентині”, — зазначив професор Стокгольмської школи теології Кирило Говорун.
Папа Франциск не став носити золотий хрест, не переїхав до Апостольського палацу, а залишився жити в Будинку Святої Марфи. Перший почав активно використовувати соціальні мережі, відвідував тюрми, біженців і хворих. Торкався теми екології, поставив на вищі посади у Ватикані більше жінок, ніж будь-який попередній Папа.
“Для нього тема миру, на мою думку, була дуже важливою. І інклюзивності, звісно, тому що це якраз одна з тих тем, у яких, на його думку і на мою думку, має рухатися церква. Він завжди так говорив”, — розповіла жителька Риму.
25 лютого 2022 року, на другий день повномасштабного вторгнення Росії в Україну, Франциск вирушив до консульства Росії у Ватикані, щоб висловити стурбованість. 6 березня 2022 року, він сказав: “Україною течуть ріки крові та сліз. Це не просто військова операція, а війна, яка сіє смерть, руйнування і горе. Постійно зростає кількість жертв, так само як і біженців, особливо матерів і дітей”. Через місяць він засудив трагедію в Бучі.
Варто зазначити, що слова понтифіка не завжди сприймалися однозначно. Папа Франциск неодноразово закликав до припинення війни проти України, проте не говорив, хто винен у її розв’язанні. А бажання Ватикану, щоб процесійний хрест під час Хресної дороги на Великдень 2022 року несли українка та росіянка, викликало осуд у громадян України.
“Ми можемо критикувати такий підхід, але це те, що Ватикан бачить якнайкраще в будь-якому конфлікті у світі. Як ми бачимо, зараз, під час російсько-української війни, Ватикан зайняв цю позицію, і намагається стати майданчиком дипломатичного врегулювання. У своєму інтерв’ю аргентинській газеті, він сказав, що не може сказати про все, що робить Ватикан сьогодні, але запевнив, що Папа робить все, щоб припинити війну. Я думаю, що через десятиліття ми дізнаємося, що дійсно робилося. Ватикан віддає перевагу тихій дипломатії”, — акцентував історик і релігієзнавець Інституту історії церкви Українського католицького університету Анатолій Бабинський.
Франциск згадував Україну у зверненнях Urbi et Orbi, зустрічався з родичами полонених азовців, українськими біженцями, приймав у Ватикані представників українського духовенства і президента України Володимира Зеленського. В одному зі звернень він назвав Україну “країною мучеників”.
Ватикан відіграв значну роль у звільненні кількох груп військовополонених і поверненні незаконно депортованих Кремлем із тимчасово окупованих територій України дітей.
“Папа Франциск зробив багато хорошого. І ми бачимо і розуміємо, що те хороше, що він зробив, є набагато більшим за те болюче, що він зробив нам”, — каже житель Львова Олег Яким’як.
Останнє великоднє благословення Папи Франциска за день до його смерті включило молитву за припинення війни в Україні та звільнення військовополонених і політв’язнів.
“Нехай воскреслий Христос дарує Україні, спустошеній війною, свій великодній дар миру і спонукає всі залучені сторони докладати зусиль, спрямованих на досягнення справедливого і міцного миру”, — сказав глава Служби папських літургійних церемоній Дієго Равеллі.
Папа Франциск помер уранці в понеділок, 21 квітня, у своїй резиденції в Будинку Святої Марти у Ватикані у віці 88 років. Він страждав від багатьох хронічних недуг. На початку 2025 року Франциск потрапив до лікарні з пневмонією і провів там п’ять тижнів. Після цього кілька разів з’являвся на публіці.
На Великдень, 20 квітня, Папа Римський Франциск ненадовго постав перед вірянами на балконі базиліки Святого Петра. 88-річний понтифік за порадою лікарів не очолив традиційну великодню месу у Ватикані, але з’явився наприкінці з посланням, відомим як Urbi et Orbi (“Місту і світу”), яке зачитував від його імені архієпископ Дієго Равеллі.
“Мільйони людей у світі сумують через трагічну звістку про відхід Папи Франциска. Його життя було присвячене Богу, людям і церкві. Він умів давати надію, полегшувати страждання через молитви та допомагати єдності. Він молився за мир в Україні та українців. Сумуємо разом із католиками та всіма християнами, які розраховували на духовну підтримку Папи Франциска. Вічна пам’ять”, — заявив президент України Володимир Зеленський.
Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн також висловила свої співчуття.
“Мої думки з усіма, хто відчуває цю глибоку втрату. Нехай вони знайдуть розраду в думці, що спадщина Папи Франциска продовжуватиме вести всіх нас до більш справедливого, мирного і милосердного світу”, — сказала Урсула фон дер Ляєн.
Триває також підготовка до Конклаву — закритих зборів кардиналів, на яких буде обрано нового понтифіка. Кандидатами можуть бути кардинали молодше 80 років. Для обрання нового папи потрібна більшість у дві третини голосів. Після кожного голосування бюлетені спалюють: чорний дим означає, що понтифіка не обрано, білий — що обрання відбулося.