Емоційне насильство у дитинстві вважається “невидимим”, оскільки воно не залишає фізичних слідів. Дуже часто не враховується той факт, що наслідки такого ставлення поширюються і на доросле життя, впливаючи на самооцінку, світогляд і здатність будувати відносини. Ось кілька прикладів того, як дитинство у нестабільній родині може вплинути на ваші вчинки у дорослому житті.
Закриваєтеся від оточуючих
Нові люди у вашому житті можуть вважати, що ви закриті, не зацікавлені у нових відносинах або навіть зарозумілі. Річ у тому, що ви просто занадто навчені бути обережними і стриманими та щосили намагаєтеся не налякати нового співрозмовника своїми тривогами. Краще страждати у тиші і дозволити усім думати, що з вами усе гаразд, ніж дати комусь шанс заподіяти вам біль.
Боїтеся керівництва
Будь-хто може хвилюватися про те, що отримає осуд за помилку — а вони неодмінно відбудуться, адже ви звичайна людина. Ви можете бути кращим менеджером компанії з високими показниками, але досі ще хвилюватися перед розмовою з директором, почуваючись маленькою дитиною. З високою ймовірністю це відбувається через те, що ваші батьки дуже багато уваги приділяли вашим помилкам, а не успіхам.
Не вмієте говорити “ні”
Стійка асоціація: якщо ви скажете “ні”, мама або тато будуть сердитися, кричати або навіть бити. Навіть якщо їх вже давно немає поруч, ви досі ще можете підсвідомо дотримуватись цього правила і погоджуватися на усе, що вам запропонують. Одне просте слово приховує у собі велику історію — на щастя, з цими наслідками.
Боїтеся щось змінювати
Навіть просте рішення щодо того, що вам потрібно змінити свою зачіску або хоча б шампунь, може викликати у вас страх і сумніви, якщо вас виховували батьки-абьюзери. Діти з таких родин постійно хвилюються про той вибір, який вони роблять, тому що схильні не довіряти собі. Рішення завжди приймав хтось інший, і у дорослому житті це призводить до того, що ви схильні просто жити за звичним сценарієм.
Вибачаєтеся за поведінку інших людей
Якщо ви помічаєте за собою те, як ви постійно шукаєте логічне пояснення поганим вчинкам оточуючих, берете на себе відповідальність за все, що відбувається і навіть вибачаєтеся за дії своїх близьких — найімовірніше, це стало наслідком серйозних психологічних проблем з дитинства. Ваші батьки могли не вірити у вас, висміювати і звинувачувати у власних недоліках, а це виливається в ірраціональний страх того, що оточуючі вас засудять. Зніяковілість і сором — основні компоненти зруйнованої самооцінки, і саме з ними варто почати боротися.
Забагато обмірковуєте
Люди, які були виховані у токсичній обстановці, постійно обмірковують і аналізують кожне сказане слово. Якщо у вашій голові будь-який діалог виглядає як квестова гілка у грі, у якій через одну фразу можна програти усе — ви досі залишаєтеся жертвою абьюзивної поведінки батьків.
Недооцінюєте свої проблеми
Проблеми з самооцінкою призводять до іншого внутрішнього конфлікту — ви схильні недооцінювати свої проблеми. Якщо ви виросли з токсичною матір’ю, високою є ймовірність того, що ви переконуєте себе та інших у тому, що ваші проблеми не настільки вже й важливі, поки у світі багато тих людей, які дійсно страждають.
Замовчуєте проблеми
Непророблені дитячі травми легко можуть завдавати шкоди під час спілкування у дорослому віці. Наприклад, ви припиняєте відстоювати свої кордони під час діалогів. Співрозмовник може неввічливо вас перебити, але ви ніяк не поставите його на місце і не повернете собі умовний мікрофон — вважаєте себе нудною, а думки негідними. Усе це призводить до того, що ви поступово отримуєте репутацію мовчунки, хоча справа у страху перед конфронтацією.
Демонструєте дитячу поведінку
Люди, які пережили дитинство у токсичному середовищі, можуть прикидатися, що у них взагалі немає ніяких проблем — вони просто малоемоційні. Якщо вас звуть залізною леді і ви самі схильні вважати себе жорстокою людиною — варто подумати про те, чи не приховуєте ви весь той емоційний біль, який вам довелося пережити.
Боїтеся дотиків
Страх перед фізичними контактами і близькістю — те, що об’єднує безліч жертв токсичної обстановки. Навіть невеликого торкання пальцями до руки може бути достатньо, щоб викликати напад паніки — особливо, якщо ваші батьки використовували фізичне насильство у якості виховного заходу.
Боїтеся смерті близьких
Цілком нормальний страх для будь-якої людини може бути справжньою проблемою у ситуаціях, коли ви настільки боїтеся втратити людей навколо, що починаєте відштовхувати їх першим. Нові люди просто не можуть знайти до вас підхід, адже ви обмежуєте будь-який емоційний контакт, щоб уникнути болю у майбутньому.
Проявляєте аутоагресію
У моменти, коли тиск і очікування оточуючих стають занадто великими — люди з токсичних родин починають завдавати шкоди собі. Це не обов’язково має бути фізичне насильство на зразок порізів і подряпин: відмова від їжі і води також підходять під категорію агресії на себе.