Вирощування гігантського соняшника стало справжнім сімейним випробуванням.
Після 10 років рекорд найвищого соняшника нарешті побила гігантська квітка, вирощена на задньому дворі сім'ї з Форт-Вейна, штат Індіана, США.
Про це повідомляє Книга рекордів Гіннеса.
Соняшник виростив Алекс Бабіч (США, народився в Україні) - ландшафтний садівник, продавець насіння та дизайнер садового інвентарю.
Коли 3 вересня оцінили велетенський геліантус, було підтверджено, що його висота від основи стебла до верхівки найвищої квітки становить 10,90 м.
Це побило рекорд у 9,17 м, досягнутий десять років тому майстром ыз вирощування соняшнику Гансом-Петером Шиффером із Карста, Північний Рейн-Вестфалія, Німеччина.
Бабіч небайдужий до соняшників, які є рослиною, близькою його серцю, оскільки це національна квітка України, звідки він родом. Він і його сім'я переїхали до США 1991 року.
Сім років тому він почав більш цілеспрямовано вирощувати їх до рекордних розмірів. Алекс використовував комбінацію насіння з його найвищих екземплярів для постійного вдосконалення генетичної лінії, а також обмінювався насінням з інших гігантських соняшників з іншими ентузіастами по всьому світу.
Насіння для цього 10,90-метрового гіганта було отримано в результаті обміну з німецьким фермером Буркхардом Гренделем, взяте з одного з його соняшників, який торік злетів до 8,58 м, що стало другим найвищим соняшником за всю історію.
Насіння, яке використовував Грендель, походить від Браяна Мура з Нью-Джерсі, США, який перехресно запилив високий одноголовий соняшник від Річарда Гоупа з Великої Британії з диким багатоголовим соняшником, знайденим у Небрасці, США, що демонструє, наскільки взаємопов'язаним і спільним є світ гігантського соняшника.
Для тих, хто серйозно ставиться до вирощування надвеликих соняшників, потрібно багато планування, підготовки та знань, як пояснив Бабіч. Його процес починається з висаджування насіння в приміщенні ранньою весною під лампою досвічування, визначення найсильніших саджанців для подальшого розвитку і точного визначення часу, коли їх потрібно перенести назовні – не надто рано, але й не надто пізно.
Іншим важливим елементом є опорна конструкція, яка захистить дорогоцінні рослини від погодних умов і тварин – що стає дедалі більшим ризиком, чим вище вони виростають.
Демонструючи свою відданість справі, Бабіч розповідає, що декілька років тому під час вечері на День подяки на серветці накидав план саморобного риштування з соняшника за допомогою свого дядька (конструкція використовується цілий рік, оскільки в зимові місяці родина вішає на неї ліхтарі для освітлення тимчасового мініхокейного майданчика).
З кожним роком покращуючи свої результати, він знав, що перебуває на правильному шляху, особливо 2022 року, коли він створив зразок довжиною 7,67 м, чого було достатньо, щоб завоювати титул чемпіона США за всю історію. Рік по тому він перевершив цей рекорд, виростивши екземпляр довжиною 7,95 м. Світовий рекорд тепер був міцно в прицілі Бабіча.
Але, демонструючи, що в конкурентному садівництві немає жодних гарантій, навіть для фермерів з перевіреною репутацією, 2024 року Бабіч зібрав приголомшливий урожай із 10 соняшників, які перевищили позначку 6 м, але жоден із них не наблизився до його гігантів попередніх двох років. Він зізнається, що ці результати його розчарували: "Всі були приголомшені, але я був розчарований. Я повернувся до креслярської дошки і склав план на цей сезон".
Тим не менш, його успіх привернув увагу знімальної групи документалістів, яка наступного року продовжила знімати весь процес – від посадження насіння до остаточного вимірювання.
2024 року вони випустили короткометражний фільм, який отримав нагороду, а отримані кошти реінвестували у створення повнометражного документального фільму під назвою Bloom, що зосереджується на історії його соняшника-рекордсмена. Вони сподіваються випустити цей фільм влітку 2026 року і подати його на низку кінофестивалів.
Догляд за гігантським соняшником, як і за будь-якими іншими рослинами, що вирощуються в умовах конкуренції, - це щоденне покликання, яке вимагає багато часу, терпіння і любові. І не лише для фермера – це має вплив на всю родину.
Бабіч розповідає про це сімейне зобов'язання: "Коли почався сезон вирощування, моя дружина Нанетт сказала мені, що вона буде молитися, щоб я побив світовий рекорд цього року, щоб я міг взяти рік перерви у конкурентному вирощуванні і ми могли більше ходити в походи влітку. Я почав сміятися, кажучи їй: "Не може бути, щоб я міг виростити 9-метрову квітку!". Але вона була серйозною. Тож я дав їй слово, що якщо я поб'ю рекорд на значну кількість, то візьму відпустку на рік. І її молитва була почута... Шляхи Господні несповідимі".
Діти Бабіча також відіграли ключову роль – адже, як пояснює їхній батько, однією з головних причин, чому він "завів сад, було показати дітям, що можна вирощувати власну їжу органічно, доглядати ці рослини, а потім збирати врожай".
Він продовжив: "Девізом нашої сім'ї завжди було: "Посади зерно. Поливай з любов'ю. Спостерігай, як росте надія".
Вся сім'я доклала зусиль, щоб виростити рекордсмена, а Нанетт і їхні діти, Айла та Кінаї, виконували основні обов'язки з поливу, коли Алекс працював за межами міста.
«Щоб досягти цього рекорду, знадобилися знання, відданість, прагнення, пристрасть, самовіддача, жертва, любов і, найголовніше, терпіння. А те, що ми здобули – це спогади, спадщина, традиції. Колись я помру, але історії житимуть далі», - поділився чоловік.