Вчені з'ясували, яким чином клітини, уражені синьогнійною паличкою, визначають збудника і вирішують, боротися з ним чи ні. Отримана інформація зможе допомогти фахівцям надалі розробляти альтернативи антибіотикам.
Синьогнійна паличка – умовно патогенна грамнегативна бактерія, яка живе головним чином у грунті та воді. Це опортуністична інфекція, яка викликає патології насамперед у людей із слабким імунітетом. До групи ризику потрапляють пацієнти з муковісцидозом та ті, хто перебуває у медзакладах.
Даний мікроорганізм є причиною появи хвороб сечостатевої системи, пневмонії та хірургічних інфекцій ран. Синьогнійна паличка стійка до багатьох антибіотиків, тому лікування таких діагнозів утруднене. Вчені спромоглися визначити, як клітини людини захищаються від патогену.
Для спілкування між собою та координації своєї поведінки бактерії використовують «почуття кворуму». Таким чином вони отримують дані про щільність своєї колонії та наявність інших бактерій навколо, випускаючи сигнальні молекули, які називаються аутоіндукторами.
Від цього феномена також залежать і інші процеси, такі як формування біоплівок та виробництво факторів вірулентності, які можуть завдати шкоди людському організму. Заражені клітини здатні перехоплювати аутоіндуктори синьогнійної палички та вибирати найбільш ефективний метод захисту від неї.
За словами вчених, даний патоген можна виявити повсюдно, а враховуючи його стійкість до антибіотиків, існує велика ймовірність, що люди стикаються з ним постійно в кількостях, коли синьогнійна паличка не становить небезпеки. Збільшення числа цих мікробів дозволяє їм нападати на організм-господар, тому що тепер вони виробляють фактори вірулентності.
Ці фактори можуть визначати AhR-рецептор або рецептор ароматичних вуглеводів. На клітинах людини, мишей та рибок даніо вчені продемонстрували здатність AhR-рецептора ідентифікувати аутоіндуктори, чутливі до кворуму.
Фахівці були здивовані, коли визначили, що рецептор ароматичних вуглеводнів розуміє мову бактерій та переводить її у терміни захисту господаря. Це дозволяє клітинами відстежувати інфікування та реагувати на загрозу.
AhR-рецептор вміє розпізнавати статус-кво спільноти синьогнійних паличок, що спричинив захворювання, стежачи за міжбактеріальною комунікацією. У свою чергу організм мобілізує всі свої сили для боротьби, вибираючи найкращий захисний механізм залежно від ступеня поразки.