Однак повномасштабне вторгнення Росії в Україну опустило відносини між Лондоном і Москвою на нове дно. The Guardian зазначає, що, хоча ресурси та можливості Британії значно скромніші за американські, саме британці часто демонстрували готовність йти на більший ризик, ніж їхні союзники, у питаннях військової допомоги Україні та обміну розвідувальними даними.
«Британці з перших днів були на крок попереду», — підтверджує джерело в українській розвідці.
«Ненависть до британців»
Професор Майкл Кларк з Королівського коледжу Лондона зауважує, що російські лідери своїми звинуваченнями роблять Британії «зворотній комплімент», начебто Лондон стоїть за кожною змовою проти Кремля.
Високопоставлений європейський дипломат у Москві констатує: «Вони [росіяни] не люблять Європу, але насправді ненавидять саме британців — саме це почуття пронизує всі розмови з ними».
Павло Баєв, дослідник з Інституту досліджень миру в Осло, припускає, що причина може критися у внутрішньополітичному консенсусі у Британії щодо підтримки України, тоді як у інших європейських країнах, як-от Німеччині чи Франції, це питання викликає більше суперечок. Як наслідок, Москва зосереджує більше уваги на Берліні та Парижі, розглядаючи їх як потенційні канали для послаблення європейської єдності.
Гібридна війна в дії
Як повідомляло видання Politico, нещодавнє рішення Великої Британії відправити полк ВПС для захисту бельгійського повітряного простору та критичної інфраструктури від російських атак є чітким знаком того, що країна вже перебуває у стані гібридної війни з Росією.
Крім того, ЗМІ писали про таємні постачання Україні додаткової партії крилатих ракет Storm Shadow, що дозволило ЗСУ продовжити ураження цілей на території Росії перед початком зими.
Аналіз ситуації
-
Зміна головної мішені пропаганди. Росія, прагнучи зберегти можливість діалогу з адміністрацією Трампа, перенаправляє потік своєї інформаційної агресії з США на Велику Британію. Це тактичний хід, що дозволяє Кремлю зберігати ворожий нарратив, не ускладнюючи майбутні переговори.
-
Британія як «ідеальний ворог».
Історичний контекст: Глибоке історичне суперництво робить Британію зручним та зрозумілим для внутрішньої аудиторії образом ворога.
Рішуча позиція: Лондон неодноразово демонстрував лідерство у військовій підтримці України, часто діючи сміливіше за інших союзників (постачання важкого озброєння, розвіддані, підготовка військ). Це робить його дії дійсно ефективними, а отже, і небезпечними для Кремля.
Внутрішній консенсус: Широка підтримка України в британському суспільстві та політикумі позбавляє Росію важелів впливу через внутрішню опозицію, на відміну від більш роздрібнених суспільств у Німеччині чи Франції.
-
Ескалація до гібридної війни. Дії Британії з протиповітряної оборони союзників і стратегічних ударів по російських цілях свідчать про те, що конфлікт з Росією для Лондона вже вийшов за рамки непрямої підтримки України. Це прямий, хоч і не оголошений, стан гібридного протистояння.
Концентрація російської пропаганди та агресії на Великій Британії — це не випадковість, а продумана стратегія. Вона поєднує в собі тактичну необхідність (не псувати відносини з керівництвом США), історичні нарративи та реакцію на реальну, ефективну та непохитну позицію Лондона, яка робить його одним з найнебезпечніших геополітичних супротивників Кремля на сьогодні.
Військова підтримка України з боку Великої Британії отримує широку схвальність як серед громадськості, так і серед політиків усіх основних партій. Останніми роками саме Британія перетворилася на головного «лиходія» у російській пропаганді. Москва регулярно звинувачує Лондон у плануванні атак безпілотників на російські аеродроми, підриві газопроводу «Північний потік» та керівництві так званими «терористичними» рейдами на свою територію. The Guardian аналізує причини такої концентрації уваги саме на Британії.