Якщо держава не дозволяє своїм громадянам просто купувати зброю — це означає, що вона їм не довіряє. Якщо вона відверто маніпулює твердженням про «розстріли людей на вулицях», — у ній говорить страх перед суспільством вільних людей. Отримання дозволу на зброю в Україні — бюрократизована процедура. Обмеження, дурні правила, недолугість та затягнутість — на ці недоліки скаржаться тисячі українців.
Підприємиця, волонтерка та координаторка всеукраїнського руху «Українцям зброю» Яна Матвійчук ініціює збір підписів під петицією до Президента щодо спрощення процедури видачі дозволу на зброю. Насправді вже зараз можна реалізувати просту схему, за якою всі необхідні процедури можна пройти безпосередньо у зброярській крамниці. Потрібно лише одне: підтримати ініціативу та запустити процес змін у державному механізмі.
Право на зброю — це не «хаотична стрілянина», а захист від загроз
Майже 60% українців у 2022 році висловилось за спрощення процесу отримання дозволу, збільшення кількості зброї серед громадян та спеціальний закон, який регулюватиме всі процеси. Такі результати опитування в «Дії». Ініціативу підтримав і міністр оборони: він висловився за створення закону, який дасть змогу українцям просто та легально купувати зброю й користуватися нею для захисту.
Настрої громадян змінила повномасштабна війна: велика кількість людей виявилася незахищеною перед справжньою загрозою. Виходити голіруч проти танків, звісно, героїчно. Проте набагато краще було б мати більш вагомі аргументи для зустрічі окупантів.
«Я вважаю, що воювати з країною, населення якої озброєне, мало хто б наважився. Бо окупантам не захопити міста і села, де по ним стріляють з кожного вікна», — коментує Яна Матвійчук.
Проте маніпуляції досі продовжуються. Окремі політики запускають у медіа «жахачки» про масову стрілянину на вулицях та інші наслідки спрощеного отримання дозволу на зброю. Однак за їх словами — лише страх втрати влади. Бо озброєне суспільство не терпітиме корумпованих чиновників і не сидітиме мовчки у періоди, коли влада «заграється» та почне насаджувати тиранію.
Українці насправді вже не раз показали приклад самоорганізації та взаємодопомоги. Отримавши тисячі «стволів» на початку повномасштабної війни, цивільні використовували зброю лише при патрулюванні вулиць, охороні порядку, а також для захисту від окупантів. Жодного хаосу, збройних нападів на бізнес та «стрілянини на вулицях».
«Бюрократичне пекло»: особливості законного отримання дозволу на зброю
Процеси отримання дозволів на гладкоствольну та нарізну зброю трохи відрізняються, проте загальний алгоритм один: спочатку треба отримати документ на купівлю (так звану «зеленку»), а після цього — на зберігання та носіння («червону книжечку»).
Щоб отримати «зеленку» для купівлі зброї, треба зібрати такі документи:
- заява та заповнений спеціальний бланк;
- довідка про проходження навчання щодо поводження зі зброєю та її застосування;
- документ, підтверджуючий фактичне місце проживання заявника (якщо він живе не за пропискою);
- медична довідка;
- копії внутрішнього паспорта;
- квитанція про сплату послуги (жодних онлайн-оплат! Платити доведеться лише у касі вказаного банку).
Після успішної подачі документів треба чекати до одного місяця. Якщо все добре — поліція дасть дозвіл на купівлю зброї з обмеженим терміном дії. Далі — знову треба збирати пакет документів:
- заяву;
- два фото «три на чотири»;
- копію «зеленки» з відміткою крамниці про продаж зброї;
- квитанція про сплату послуги;
- довідку про експериментальний відстріл та договір страхування (для нарізної зброї).
І знову — черги, витрати часу, а після — очікування на рішення. Та навіть після отримання «книжечки» розслаблятися зась, адже вона має обмежений термін дії.
На період воєнного стану отримати дозвіл на зброю 2022 стало простіше: наприклад, не потрібні лікарська довідка та документ про проходження навчання. Проте одразу є після закінчення війни такі дозволи стають недійсними. Тож доведеться або проходити всі «кола бюрократичного пекла», або ж добровільно здати зброю до поліції.
«Я встигла отримати «зеленку» та «книжечку» ще до спрощення процедури», — згадує Яна Матвійчук. — «І це зайняло у мене кілька місяців. Процес дуже забюрократизований і налаштований так, що у заявника два виходи: або мовчки терпіти всі черги та виконувати вимоги, або ж шукати шляхи «спрощення процедури». Очевидно одне: залишати все як є, не можна.
Чому так багато бюрократії?
Насправді легальність процедури отримання дозволу на зброю викликає питання, адже регулюється вона не спеціальним законом, а… наказами МВС. Процес, запропонований українцям, довгий та складний. Він майже повністю калькований з процедури, якою користуються жителі країни-окупанта. Тож все «заточене» під те, щоб якомога менше людей забажали мати власну зброю, або ж якомога більше заявників підтримали корупційну схему: простіше кажучи, дали хабаря.
Саме через це в Україні «розквітає» нелегальний ринок зброї. Щорічно наші співгромадяни купують тисячі «стволів» незаконно, аби лише не мати справу з держорганами. Це — колосальні втрати для держави: якби отримати дозвіл на зброю було просто, більшість обрала б легальну купівлю. А це означає, як мінімум, збільшення обсягів податкових надходжень та зменшення навантаження на поліцію.
Чи можливо купити зброю, показавши свої «права»?
Хоча закон про зброю в Україні все ще перебуває на етапі розробки, можна зробити перший крок у напрямку розв'язання проблеми вже зараз, шляхом докорінного змінення процедури видачі дозволів на зброю.
Достатньо наділити представників збройних крамниць повноваженнями для реєстрації дозволів на зброю. Умова проста: покупець пред'являє своє водійське посвідчення, його дані перевіряють у базі, вносять необхідну інформацію — і здійснюють легальний продаж зброї.
Яна Матвійчук зазначає, що ця проста зміна може бути корисною для всіх сторін: держава звільниться від громіздкого механізму та зможе направити кошти на більш нагальні процеси, а українцям не доведеться стикатися з бюрократичними перешкодами. Схожа схема вже успішно працює в США.
Для реалізації цієї ідеї потрібна увага влади, тому дуже важливо підписати петицію. Зробіть це, якщо бажаєте захистити свої права та отримати більше можливостей для захисту: себе, своєї сім’ї та країни.