Один з найпоширеніших забобонів, пов'язаних з тим, що наступати на тріщини небезпечно і може принести негаразди, відомий у різних культурах і має глибокі корені в африканському та європейському фольклорі.
Це повір'я, що наступати на тріщину передбачає або навіть заподіяння шкоди члену сім'ї, знайшло своє відображення у численних легендах та переказах.
"Наступи на тріщину – зламай спину своїй матері", – йдеться в одному дитячому віршику.
Походження цього забобону сягає давніх часів, коли тріщини на землі, тротуарах або інших поверхнях розглядалися як портали, що з'єднують світ людей з царством надприродного. Вони були сприйняті як місця, де змішуються сили добра і зла, де перебувають різноманітні духи і сили природи. З цим пов'язувалися як позитивні, так і негативні аспекти.
Таким чином, наступати на тріщини стало вважатися необережним кроком, який може запросити або випустити небажаних духів у світ, готових заподіяти шкоду. Віриться, що ці духи можуть викликати нещастя або негаразди, особливо спрямовані проти родини або матері. Тому важливо уникати перетинання тріщин, щоб зберегти безпеку і запобігти потенційним негативним наслідкам.
Історії, пов'язані з цим забобоном, розповідаються у різних культурах і передаються з покоління в покоління. Вони слугують нагадуванням про важливість обережності і шанобливого ставлення до оточуючого нас світу. Хоча це повір'я має свої коріння в фольклорі і сприймається як аспект культури, воно все ж залишається частиною нашої спадщини та культурного сприйняття.