У метрополітені Києва 52 станції. 21-у станцію "Оболонь" відкрили 19 грудня 1980 року одночасно зі станціями "Тараса Шевченка" та "Почайна". Але цікаво, що на початку будівництва станції мали б бути геть не такими, як сьогодні...
Про це розповіли екскурсоводи на своїй сторінці у Facebook.
Як будували метро на Оболоні
Початковою назвою Оболонського проспекту мала бути "Проспект Корнійчука" на честь радянського та українського компартійного письменника.
Архітектори планували пустити Куренівсько-Червоноармійську лінію після Подолу вздовж Кирилівської вулиці у бік площі Шевченка. Проте в той час уже тривало активне будівництво житлового масиву Оболонь. До речі, наприкінці 70-х років там мешкало вже близько 200 000 осіб.
Через це трасування лінії було змінено на користь нового житлового масиву. Так само змінили й черговість відкриття ділянок на лінії: спочатку хотіли розвивати лінію на південь, але згодом будівельні сили спрямували на розвиток Оболонського напрямку.
Будівництво метро на Оболоні
Таким чином другою пусковою ділянкою лінії став відрізок траси протяжністю 4,4 кілометра, який був відкритий 19 грудня 1980 року до дня народження Брежнєва.
Ця ділянка була збудована мілким закладенням, тому на Подолі довелося знести цілу низку будівель над трасою метро.
Трасування лінії від "Контрактової площі" до "Тараса Шевченка" досі добре проглядається на картах по порожніх ділянках землі.
Спочатку Оболонський проспект мав назву "проспект Корнійчука"
Основна частина ділянки була споруджена у відкритий спосіб. Єдина частина пускової ділянки, яку спорудили закритим способом, - це перегінні тунелі між "Тарасом Шевченком" і "Почайною".
Між "Почайною" та "Оболонню" розташовувалося озеро, яке фактично заважало прокласти тунель. Зараз це, до речі, озера Йорданське та Кирилівське. Після відсипання нижньої частини греблі через озеро майбутні тунелі просто спорудили на поверхні землі.
Згодом виконали остаточне відсипання греблі, яким пізніше проклали південну частину Оболонського проспекту.
Щоб не перекривати рух трамвая, станцію будували частинами з тимчасовим перенесенням трамвайних колій убік.
Стосовно самих станцій метро, то архітектори намагалися створити гармонію між метро та навколишнім середовищем.
Станція метро Оболонь у 1980-х роках
У центрі колійних стін, облицьованих жовтим мармуром, розташовані складні ковані композиції на тему театру, літератури та мистецтва.