“Мені всі ці фінансові поради не підходять. З моїм доходом відкладати та накопичувати гроші неможливо. От зароблятиму втричі більше — подивимося”. Чи дійсно для того, щоб відкладати гроші, потрібно багато заробляти? Економія — це боляче? Відкладати гроші можна за будь-якого доходу.
Чому економія часто асоціюється з болем
Є така фраза: «Я не такий багатий, щоб купувати дешеві речі». З її допомогою люди виправдовують життя не по кишені. Наприклад, купують на розпродажах купу брендового одягу, хоча він їм не потрібний. Або йдуть у продуктові магазини з високим цінником, знаючи, що на це вони не мають грошей.
Вони бідні та горді, а тому грають у багатих. І не дай боже щось поставить під сумнів їхній статус. Їхні діти носять брендові речі, навіть якщо заради цього потрібно влазити у борги. Вони купують айфони у кредит, машини у кредит. Іншими словами, вони витрачають гроші, яких вони ще не мають, для підтримання фальшивого статусу.
Можливо, ви звертали увагу на те, що заможні люди поводяться інакше. На них немає діамантів розміром з кулак, вони не пхають вам під ніс айфони і не хваляться брендовими кросівками. Одяг у них найчастіше якісний і дорогий, але це не впадає у вічі. Тому що гроші для них — інструмент реалізації цілей, а не підтримка статусу. І ставляться вони до них відповідно.
Для бідних людей гроші — це спосіб отримати насолоду. Тому економія у них асоціюється із болем. Вони вважають, що доїдатимуть останню скоринку хліба та питимуть лише воду, якщо їм доведеться економити.
Економія починається з роботи з мисленням. Економія — це не позбавляти себе чогось, а інвестувати у своє майбутнє та у свою фінансову безпеку.
Бідна частина нашого мозку буде кричати, що це неправильно, і що всі дивляться на нас, як на злиднів… і знаєте, що? Зараз ми дамо вам трохи правди та болю.
Людина, яка живе в кредит, вбирається у брендові речі, носить зухвало дорогі прикраси та користується останньою моделлю айфону — жебрак. Так вона виглядає, так вона почувається, такі вібрації вона посилає у світ. Дітей із бідних сімей видно відразу — з дорогих речей, у них вони почуваються незатишно. Бідних людей видно відразу — за зарозумілими поглядами, які вони кидають на інших. І у кожному з них живе страх викриття. А якщо інші зрозуміють, що я жебрак? Не напружуйтесь. Усі і так це знають.
Економія — це не про те, щоб ходити в обносках. Економія — це купувати те, що вам по кишені зараз, і те, що потрібно вам зараз. Якщо бідна частина вашого мозку каже, що так ви себе чогось позбавляєте, — не слухайте її. Все, що вона хоче — миттєве задоволення від купівлі дорогої шмотки та десятого кредиту. Таким шляхом ви своє фінансове становище ніколи не покращите.
Золоте правило «спершу заплати собі»
Що ви робите одразу після того, як отримали зарплату? Якщо ви схожі на інших людей, все відбувається так. Насамперед ви виплачуєте кредити. Потім йдуть комунальні та інші платежі. Потім ви купуєте одяг та їжу. Заправляєте машину. Оновлюєте меблі. І так далі і тому подібне. І в результаті у вас не залишається майже нічого.
І ось тут починається історія: «Я отримую замало, щоб відкладати!».
Ви отримуєте достатньо. Просто відкладати потрібно до того, як ви роздаєте борги та робите покупки. Інакше нічого не залишиться. Саме за таким сценарієм живе більшість людей. Виправдань багато: “Але в мене тут щось дуже термінове, я не можу чекати”.
Серйозно? Щось більш термінове та важливіше, ніж ваша фінансова незалежність? Ох, маю сумнів. Швидше за все, гроші палять кишеню, і ви використовуєте будь-яку можливість для того, щоб їх витратити.
Річ не про те, що не потрібно купувати нові меблі та платити кредити. Але ваш перший платіж з будь-якої, будь-якої! суми, яку ви отримали, має бути платежем самому собі. Не покупка туфельок і не терапевтичний шопінг з подругами.
“Перший платіж повинен бути платежем самому собі”.
Завжди. Що б не відбувалося, як би не чинила опір ваша бідна частина мозку. Перший платіж — собі. Крапка. А з суми, що залишилася — все інше. Це правило має стати залізним. Ніколи не відступайте від нього, як би не було важко. Приготуйтеся, опору буде багато. Адже ми жили за сценаріями бідності все життя.
Якщо відкладати реально нічого
Ось вам лайфхак, який свого часу навчив багато людей відкладати регулярно навіть за невеликої зарплати. Навколо відкладання грошей ходить багато міфів. Наприклад, міф про десять відсотків. Але хто сказав, що ми маємо відкладати саме десять відсотків?!
Лайфхак полягає, по-перше, в усвідомленні того, що спочатку важлива не сума, а регулярність. Тобто ви повинні розвинути в собі звичку відкладати гроші. Зробити це простіше, якщо йдеться про невеликі суми. Друга частина лайфхаку — визначення тієї самої суми. Ось вправа, яку треба практикувати протягом кількох місяців.
Ви берете мінімальну суму — зовсім небагато, наприклад, десять гривень — і починаєте її відкладати. Кожен день. Наступного місяця ви трохи збільшуєте суму — і знову відкладаєте. А потім — знову і знову. Комусь зручніше використовувати електронні гроші, але можна працювати і з живими. Після того, як ви вирішите закінчити вправу, гроші йдуть у скарбничку, де зберігається подушка фінансової безпеки.
Як це працює? По-перше, ви привчаєте себе відкладати гроші, причому щодня! Просто потроху. Спочатку не важливо, скільки ви відкладаєте, важлива звичка. До речі, ця вправа затягує деяких людей, що ті буквально не можуть зупинитись — так їм подобається процес саме щоденного відкладання! По-друге, ви на своєму прикладі переконуєтесь, що гроші є, і їх можна відкласти. Подивіться на суму, що набирається до кінця місяця. Якщо вона вам зручна, відкладайте її. Якщо ви відчуваєте, що можете відкладати більше, збільшуйте.
Але пам’ятайте про головне: подушку безпеки не можна витрачати на будь-що!
Золоте правило номер два: гроші не повинні бути доступними
Поки у вас немає навички збереження грошей, бідна частина мозку нашіптуватиме вам різні речі на кшталт «о, нам потрібно тут терміново купити нове крісло!» або «дивися, тут продають брендові речі на розпродажі, давай купимо?!». Спокуса велика, і для того, щоб не піддатися їй, потрібно убезпечити гроші. Наприклад, перевести в валюту іншої країни. Або віддати другові, якому ви довіряєте, на зберігання. Або зробити закриту ощадну програму, для операцій з якою потрібно доїхати до банку, відстояти чергу і пояснювати службовцю, навіщо діставати звідти гроші.
Не нехтуйте цією порадою. Вона зміцнить вашу фінансову дисципліну!