У Європейському Союзі розробляють резервний план підтримки України. Про це пише Financial Times. Ця альтернатива не потребує узгодження з усіма країнами-членами Євросоюзу і дасть змогу обійти вето Угорщини, якщо прем’єр-міністр Віктор Орбан продовжить блокувати допомогу Києву.
В Офісі президента України (ОПУ) впевнені в підтримці Євросоюзу, повідомляє FREEДОМ.
1 лютого 2024 року Євросоюз проведе спеціальний саміт. Головне питання — додаткова допомога Україні на чотири роки. Президент Європейської Ради Шарль Мішель після завершення перемовин лідерів ЄС у середині грудня 2023-го заявив, що прем’єр-міністр Угорщини Орбан заблокував виділення Україні 50 млрд євро підтримки. На випадок, якщо і на спецсаміті в лютому не вдасться подолати вето Угорщини, Євросоюз готує резервний план допомоги Україні, який не потребує згоди Будапешта.
“Країни звертаються до Єврокомісії, і видають їй гарантії на залучення грошей на міжнародних фінансових ринках. Тобто, грубо кажучи, за дорученням країн-членів Європейського Союзу Європейська комісія як першокласний позичальник виходить на ринки міжнародних фінансів і отримує там кредити. Ці кредити передаються Україні на певних умовах, але ці кредити даються не під гарантії Євросоюзу, а саме під гарантії окремих країн-членів ЄС. Ця схема дає змогу залучити на двосторонній основі практично більшість країн-членів Європейського Союзу”, — каже голова правління Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Бураковський.
Така схема забезпечить Києву допомогу на суму до 20 млрд євро і не потребує схвалення всіх 27 країн-членів ЄС. А отже — дозволить обійти вето Угорщини.
Заступник керівника ОПУ Ігор Жовква впевнений, що Брюссель на початку наступного року ухвалить рішення про надання Україні підтримки. За його словами, у Європейського Союзу є кілька варіантів розв’язання питання.
“Наприклад, з точки зору використання загального бюджету Європейського Союзу. Там ідеться не тільки про Україну — це зміни до бюджету Євросоюзу. Це перший варіант. Якщо він не вийде, є інший варіант — двосторонні угоди. Триває робота донорської платформи, наприклад, де працюють наші урядовці разом з Єврокомісією. Я впевнений, що рішення буде і технологічне, ці гроші дуже скоро з’являться”, — сказав Жовква в інтерв’ю агентству “Інтерфакс-Україна”.
ЄС і Велика Британія закликали до посилення підтримки України. Міністр оборони Великої Британії Грант Шаппс упевнений, що Захід не може дозволити Росії перемогти Україну.
“Йдеться насамперед про те, що отримання такої допомоги стане дуже важливим політичним сигналом країнам-партнерам України за межами Євросоюзу, для США і для самої Росії, це з одного боку. З іншого боку, якщо йдеться безпосередньо про Україну, то зрозуміло, що на сьогодні ми ведемо кровопролитну війну, ми втрачаємо людей, ми втрачаємо свій економічний потенціал і без такої допомоги, нам, чесно кажучи, буде дуже важко забезпечити те, що називається стійкість української економіки”, — коментує Бураковський.
Голова представництва Європейської комісії в Австрії Мартін Зельмаєр упевнений, що Україна є частиною Європи і її безпека — частина європейської архітектури безпеки. На його думку, процес вступу України до ЄС може зайняти від 6 до 11 років.
“Перемовини про вступ — це конкретна обіцянка стати постійним членом європейської сім’ї. Однак для цього необхідно рухатися в бік ЄС. Туреччина віддалилася від ЄС. На відміну від неї ми бачимо Україну в самому серці ЄС. Перемовини з нею є частиною нашої архітектури безпеки. Європа не повинна повертатися до похмурих часів XIX століття, коли агресор вторгається до свого сусіда, щоб анексувати землю”, — заявив Зельмаєр в інтерв’ю газеті Kleine Zeitung.
14 грудня 2023 року президент Євроради Шарль Мішель оголосив про початок перемовин про вступ до Євросоюзу з Україною та Молдовою.