Всього за кількома показниками крові лікар може припустити наявність захворювання та призначити додаткове обстеження пацієнта. У цьому дуже допомагає біохімічний аналіз, який використовується при профілактичних оглядах, при різноманітних скаргах на здоров'я, перед підбором лікування або проведенням хірургічних втручань. Дослідження біохімії крові проводить відома приватна лабораторія https://hemomedika.com.ua/, яка має сучасне технічне оснащення для автоматизованого виконання аналізів. Це гарантує швидкість надання послуги та достовірність отриманих результатів.
Загальна характеристика біохімічного аналізу крові
Кров містить не лише клітинні елементи (еритроцити, лейкоцити, тромбоцити), а і велику кількість хімічних речовин різних класів, які знаходяться у рідкій частині — плазмі. Вони показують активність метаболізму, харчовий статус, функціональний стан нирок, печінки та інших внутрішніх органів. Саме ці показники досліджуються при проведенні біохімічного аналізу крові.
У лабораторіях є кілька варіантів аналізу, які відрізняються за кількістю показників, що вимірюються. Вибір залежить від показань до проведення дослідження та рекомендацій особистого лікаря. У лабораторії Гемо Медика представлений базовий комплекс, який використовуються при великому переліку скарг. Склад, ціну та умови проведення біохімії крові можна дізнатися за посиланням https://hemomedika.com.ua/analysis/5253-complex-no-7-general-blood-biochemistry.
Основні групи показників та їх інтерпретація
Печінкові проби
Функції печінки визначають за рівнем ферментів: АСТ, АЛТ, ГГТ та лужної фосфатази, а також за показниками білірубіну. При підвищенні вмісту печінкових ферментів діагностують синдром цитолізу, що може вказувати на гострий або хронічний гепатит, неалкогольну жирову хворобу, токсичне або алкогольне ураження органа, злоякісні пухлини. Підвищення рівня білірубіну зустрічається при застої жовчі внаслідок хвороб печінки, жовчного міхура та жовчовивідних шляхів.
Ниркові проби
Для оцінки роботи нирок використовуються 3 основні показники:
- сечовина;
- креатинін;
- сечова кислота.
Зростання сечовини та креатиніну свідчить про порушення видільної функції нирок, яке відбувається внаслідок гломерулонефриту, пієлонефриту, туберкульозу нирок, нефропатії при артеріальній гіпертензії, аутоімунних уражень при червоному вовчаку. Відхилення у показниках бувають при обструкції сечовивідних шляхів, вживанні нефротоксичних ліків. Підвищення концентрації сечової кислоти — основна ознака подагри, а також можливий побічний ефект від хімієтерапії та променевої терапії в онкології.
Глюкоза
Рівень цукру крові — основний маркер вуглеводного обміну в організмі. Підвищення рівня глюкози натщесерце буває при цукровому діабеті, метаболічному синдромі, гестаційному діабеті, гіперфункції наднирників та щитоподібної залози. Зниження показника свідчить про голодування, інсуліному, хвороби печінки, зменшення синтезу контрінсулярних гормонів.
Показники ліпідного обміну
При проведенні біохімічного аналізу крові визначають такі види ліпідів:
- загальний холестерин — основний параметр метаболізму жирів;
- ліпопротеїди високої щільності — корисна фракція ліпідів, які транспортують холестерин від судин до печінки та зменшують ризик атеросклерозу;
- ліпопротеїди низької щільності — атерогенна фракція ліпідів, яка асоційована з високим серцево-судинним ризиком;
- аполіпопротеїни — додаткові маркери кардіоваскулярних ускладнень.
Підвищення холестерину та ЛПНЩ характерно для дисліпідемії, спадкових форм гіперліпідемії, атеросклерозу, метаболічного синдрому, ішемічної хвороби серця. На порушення ліпідного обміну також вказує зниження концентрації ЛПВЩ.
Показники білкового обміну
Метаболізм протеїнів оцінюють за двома показниками біохімічного аналізу: концентрацією загального білка та його фракції — альбуміну. Підвищення показників буває при інфекціях, аутоімунних хворобах, зневодненні організму. Зниження рівня білків спостерігається при тяжких хворобах печінки та нирок, тривалому голодуванні, синдромі мальабсорбції, опіковій хворобі.
Не слід забувати, що біохімічний аналіз крові — це лише один з інструментів діагностики. Результати дослідження повинен інтерпретувати досвідчений лікар, який при постановці діагнозу враховує скарги пацієнта, дані інших лабораторних та інструментальних досліджень.