Сили оборони України вразили аеродром Ханська, що в Республіці Адигея Російської федерації. Зокрема, під удар потрапив склад боєприпасів. Про це повідомляє Генеральний штаб Збройних Сил України (ЗСУ).
Відомо також, що на аеродромі базувалися літаки Су-34 і Су-27. А напередодні Збройні сили України розбили російський склад техніки і боєприпасів у Брянській області. Окупанти зберігали там, зокрема, північнокорейські ракети. Як такі атаки позначаються на боєздатності російської армії, розповідає FREEДOM.
Рано вранці 9 жовтня в Брянській області прогриміли вибухи. У російському Міноборони повідомили про нібито 47 дронів, збитих над територією Росії в ніч на 9 жовтня. Найбільше безпілотників нібито знищили якраз над Брянською областю — 24 БпЛА. Там збройні сили України атакували артилерійський арсенал росіян.
“За наявною інформацією, на території складу зберігалися боєприпаси до ракетно-артилерійського озброєння, зокрема ті, що надійшли з КНДР, а також керовані авіаційні бомби”, — з повідомлення Генерального штабу ЗСУ в Telegram.
Мова про 67 арсенал ГРАУ. На складах Головного ракетно-артилерійського управління Міноборони РФ зберігаються боєприпаси, військові матеріали і техніка.
“Одним із найближчих [до російсько-українського кордону] можна вважати 67-й арсенал ГРАУ під містом Карачев Брянської області — 114 км. Він розташований впритул до 20-тисячного населеного пункту. Водночас станом на 2021 рік на детальних супутникових знімках видно, що частина боєприпасів на цьому складі загальною площею приблизно 3,5 кв. км зберігалася просто неба“, — з публікації Defense Express.
Просто неба — всупереч правилам техніки безпеки — росіяни зберігали боєприпаси і в Торопці Тверської області. Імовірно, там були ракети для комплексів “Іскандер” і “Точка-У”, коректовані авіаційні бомби, артилерійські снаряди, боєприпаси для систем залпового вогню “Град”, С-300 і С-400 та північнокорейські ракети. ЗСУ атакували склад у Торопці 18 вересня. Детонація там тривала всю ніч і навіть спричинила землетрус. У Генштабі ЗСУ зазначили: поразка подібних арсеналів створює серйозні логістичні проблеми для російської армії та суттєво знижує наступальний потенціал окупантів.
“Це вплине і на інтенсивність ударів по нашій території, по наших об’єктах інфраструктури, але по наших підрозділах, тобто це відчутно буде — залежно від шкоди, яку буде завдано. І, відповідно, це внесе свої корективи в їхнє планування бойових дій, у наступні операції, у те, що вони будуть робити й наскільки інтенсивно наступати”, — прокоментував командир спецпідрозділу ударних дронів “Білий орел” Валерій Боровик.
Далекобійними дронами й ракетами склади боєприпасів усередині Росії і на тимчасово окупованих територіях ЗСУ активно атакують із кінця серпня 2024 року. З урахуванням арсеналу в Брянській області постраждало щонайменше шість великих комплексів зберігання. А арсеналів ГРАУ на всій території Росії близько двох десятків. Більшість із них — у європейській у географічному сенсі частині федерації, а отже — у зоні ураження українських БпЛА.
“Дальність ураження зараз до 2 тисяч, тобто поки за дві тисячі ще ніхто не залітав, і, я думаю, це не далека перспектива. І ми над цим працюємо, і наші колеги працюють. Тобто 2-2,5 — це вже можливо, зрозуміло, що іншими дронами — літакового типу з фіксованим крилом”, — зазначив Валерій Боровик.
Крім російських складів БК цілями української армії регулярно стають об’єкти енергетичної інфраструктури противника. Так, рано вранці 7 жовтня Збройні сили України вдарили по нафтовому терміналу у Феодосії в тимчасово окупованому Криму. Пожежу не можуть ліквідувати 3 дні. Мешканців сусідніх районів евакуювали. Усе, що їм залишається — чекати, поки нафтопродукти вигорять повністю.