Психолог пояснив, чому про деякі фрази потрібно забути, коли ви намагаєтеся заспокоїти людину, яка втратила дорогу людину.
Кожен відчуває горе по-різному, тому ніколи не знаєш напевно, як ти можеш заспокоїти ту чи іншу людину. Немає нічого більш несамовитого, ніж дивитися, як хтось горює через смерть коханої людини, передає Уніан.
У такі моменти слова - це все, що ми можемо запропонувати. Однак вибір слів має більше значення, ніж ви думаєте, пише доктор філософії та психолог Марк Треверс у матеріалі Forbes. Він підказав дві фрази, яких слід уникати, коли ви намагаєтеся втішити людину,
"Тепер він/вона в кращому місці"
Коли ми бачимо, що хтось сумує, ми часто чуємо банальні фрази, як-от "Час лікує всі рани", "Усе відбувається не просто так" або "Зараз їм краще".
Однак проблема подібних банальностей полягає в тому, що незалежно від того, правдиві вони чи ні, їхній сенс і намір губляться через те, що вони є повністю клішованими, надмірно розповсюдженими й непотрібними, заявляє психолог.
Згідно з дослідженням 2018 року, опублікованим у Journal of Pain and Symptom Management, понад 60% скорботних людей, які брали участь у дослідженні, отримали подібні повідомлення, які вони вважали марними.
"Серед них були коментарі, в яких підкреслювалися "позитивні" аспекти смерті їхніх близьких, йшлося про те, що час "подбає про решту", що є інші люди, на яких чекає ще гірша доля, і що врешті-решт вони "переживуть це", - йдеться в матеріалі.
На думку Треверса, слова про те, що час залікує рани скорботних, заперечують і знецінюють їхній нинішній болісний досвід.
Навпаки, найкраще, що ви можете сказати людині, яка переживає горе, - це те, що підтверджує її емоції, а не применшує їх або повністю замовчує.
Наприклад, "Я знаю, що це має бути неймовірно боляче для тебе. Ти можеш витратити стільки часу [на скорботу], скільки тобі потрібно, і знай, що я буду поруч". Це поважає той факт, що в горя немає розкладу. Це дає людям у горі зрозуміти, що на них не тиснуть, що вони нібито мають рухатися далі, і що в них є хтось, хто підтримуватиме їх у їхньому власному темпі.
Замість фрази "Все відбувається не просто так" визнайте, що смерть не має реального чи простого пояснення. Замість цього можна сказати щось на кшталт: "Так важко знайти сенс у подібному. Я не можу уявити, що ти відчуваєш, але я тут, щоб вислухати тебе, якщо тобі це потрібно".
Крім того, не варто говорити, що померла людина зараз перебуває в "кращому світі". Замість цього краще сказати щось про те, що сумувати за людиною, яка пішла, - це нормально.
"Я думав/думала, ти будеш більше засмучений"
Незважаючи на те, наскільки поширена "стадійна модель скорботи Елізабет Кюблер-Росс", вона надала погану послугу тим, хто відчуває скорботу через "п'ять існуючих стадій" - заперечення, гнів, згода, депресія і прийняття.
Дослідження 2017 року від Journal of Death and Dying зазначає, що ця модель спонукала як професіоналів, так і непрофесіоналів "призначати" людям стадії. А це, своєю чергою, породжує ще більше непотрібних і байдужих коментарів.
Коли горе виглядає не так, як багато хто звик його бачити, можна зробити серйозну помилку і сказати скорботному щось на кшталт "Я думав, ти будеш більш засмученим". Так само, коли горе триває довше, ніж можна було б припустити, люди можуть сказати щось на кшталт: "Я думав, ти вже з цим впорався" або "Минув уже рік, пора рухатися далі".
Кюблер-Росс врешті-решт визнала, що її стадії "ніколи не призначалися для того, щоб допомогти вкласти безладні емоції в акуратну упаковку".
Вона пояснила, що стадії - це, швидше, реакція багатьох людей на втрату близької людини. Однак, за її словами, все ж "не існує типової реакції на втрату, як і не існує типової втрати".
Інакше кажучи, у ваших інтересах відкинути свої уявлення про те, який має чи не має вигляд горе. Зовні може здаватися, що хтось переносить втрату "добре", але його внутрішній монолог, найімовірніше, свідчить про протилежне. Точно так само стверджувати, що хтось має "пережити" свою втрату в певний момент - це все одно що прописувати горю термін придатності.
"Не слід переносити на людину свої очікування або страхи з минулого. Потрібно створювати умови, за яких обидва партнери можуть залишатися собою. Варто перестати ідеалізувати свого партнера й усвідомити, що щось у ньому може не подобатися, і це нормально", - заявив психолог.