Міжнародні експерти узгодили формат спеціального трибуналу для розслідування агресії Росії проти України та розробили основу для його створення. Юристи з 40 країн завершують роботу над моделлю, яка дасть змогу притягнути російське керівництво до відповідальності.
Детальніше про те, як документуються воєнні злочини Росії, які стануть доказовою базою в міжнародних судах, розбирався телеканал FREEДOM.
Жителі Снігурівки Миколаївської області згадують події 2022 року, коли на початку повномасштабного вторгнення вони були окуповані російськими військами.
“О шостій годині вечора російські солдати виїжджають на самохідці або чомусь подібному, і ми чуємо, що ця машина їде і стріляє куди завгодно, потрапляє в будинок — добре, потрапляє по людях — ще краще”, — розповідає про окупацію міста мешканка Снігурівки Лариса Касьян.
Через 8 місяців Снігурівська громада була звільнена від російських загарбників однією з перших в області під час контрнаступу Сил оборони України. Потім почався період розмінування території. За даними місцевої влади, Снігурівська громада стала однією з найбільш замінованих територій Миколаївської області. Тут російськими мінами засипано близько 10 тис. гектарів землі.
“Це серйозна проблема. Я в Снігурівці навіть після роботи саперів знайшов замасковану протипіхотну міну. Подзвонив, кому треба — приїхали, забрали. Поля буквально всіяні мінами, були випадки, коли на них підривалися корови”, — каже місцевий житель Сергій Єфремов.
Використання росіянами мін, які становлять смертельну небезпеку для цивільного населення, необхідно розглядати як воєнний злочин, впевнені експерти організації Amnesty International.
Загалом від початку повномасштабної війни українська поліція розслідує понад 140 тис. справ про воєнні злочини, скоєні російськими солдатами та офіцерами. Правопорушення фіксують не тільки правоохоронці, а й представники громадських організацій.
Свідоцтва тортур, насильства та порушення прав людей на раніше окупованих росіянами територіях збирають і російські правозахисники-опозиціонери.
“Це не окремі інциденти, які бувають у будь-якій війні. Це свідома та навмисна система. Відповідальність мають нести не тільки рядові солдати, які вбивали цивільних, а й ті, хто створював систему незаконних в’язниць і тортур”, — наголосив російський правозахисник Олег Орлов.
Візити для документування російських звірств регулярно здійснюють співробітники міжнародних організацій. Серед них — Міжнародна комісія Організації об’єднаних націй (ООН) з розслідування порушень в Україні та місія незалежних експертів Організації з безпеки та співробітництва в Європі (ОБСЄ). Ситуацію відстежують і правозахисники з організації Human Rights Watch.
“Війна Росії проти України продовжувала приносити величезні страждання цивільному населенню. Російські війська здійснили численні атаки на густонаселені райони у 2024 році, спричинивши руйнування та страждання по всій Україні. Більшість жертв серед цивільного населення були спричинені вибуховою зброєю з широким радіусом дії, яка також пошкодила житлові будинки, лікарні, школи, об’єкти культурної спадщини та іншу цивільну інфраструктуру”, — йдеться у звіті Human Rights Watch за 2024 рік.
Уся зібрана інформація у майбутньому стане доказовою базою для спеціального трибуналу щодо злочину агресії. Україна та країни-партнери зараз працюють над його створенням. Так, у квітні 2024-го в Гаазі, де буде створено спецтрибунал, запрацював міжнародний “Реєстр збитків від російської агресії”. Наразі він приймає заяви у двох категоріях. Це смерть близької людини та знищення або пошкодження житла. У майбутньому реєстр розширять до 40 категорій, і він прийматиме заяви від постраждалих фізичних і юридичних осіб, і від держави Україна про тортури, сексуальне насильство, тілесні ушкодження, примусове переміщення, завдання шкоди історико-культурній спадщині та навколишньому середовищу.
“Категорії відкриваються поступово, але я сподіваюся, що у 2025 році буде суттєвий прорив у цьому напрямку. Запуск такого складного міжнародного інструменту займає тривалий час. Забезпечення технічної можливості подачі заяв до реєстру збитків і внесення відповідних змін до нашої нормативної бази залежить, зокрема, і від швидкості взаємодії державних органів”, — повідомила в інтерв’ю агентству “Укрінформ” заступниця міністра юстиції України Інна Богатих.
Сам спецтрибунал для російської верхівки також може бути створений до кінця 2025 року. За словами генерального секретаря Ради Європи Алена Берсе, коаліція держав, які займаються створенням спецтрибуналу, вже знайшла компроміси з усіх важливих питань.
“Наша мета — щоб цього року відбулися переговори про текст міжнародної угоди. А потім нам потрібно провести дипломатичну конференцію для ухвалення цього документа — і це також має відбутися у 2025 році. Але нам потрібна амбітність. Не можна просто чекати, коли злочин агресії давно визнано Організацією Об’єднаних Націй. І якщо суду, який розглядає цей злочин, не існує — нам потрібно його створити! Тому наша амбіція — створити трибунал уже цього року”, — заявив він.