З дитинства нам розповідають, що молоко потрібно пити щодня, і чим більше, тим краще. Мовляв, воно допомагає зміцнювати кістки, зберігати здоровими зуби тощо.
“Коров’яче молоко містить білок, жир, переважно насичений, вуглеводи, зокрема лактозу, а також багато цінних мінералів і вітамінів, насамперед кальцій і вітамін D “для здорових кісток”, – розповіла у себе в Facebook професорка, кардіологиня Катерина Амосова, додавши, що, відповідно до актуальних рекомендацій, повноцінне харчування передбачає вживання щонайменше 3-х порцій (по 240 мл) молока на день.
В реальності переважна більшість не п’є молоко зовсім або вживає значно меншу кількість цього продукту. Наскільки ж це критично?
За словами Амосової, передбачається, що молоко допомагає:
– запобігати переломам кісток, зокрема в умовах зменшення їхньої мінералізації з віком (остеопороз), шляхом формування достатнього запасу кальцію. Водночас лікарка зазначила, що низка сучасних досліджень не підтвердила зв’язок кількості молока, кальцію та вітаміну D в раціоні дітей і дорослих з щільністю кісток і частотою переломів;
– знижувати артеріальний тиск – завдяки значному вмісту магнію. Цей ефект, за словами лікарки, справді спостерігається, але за умови обмеження в раціоні кількості солі й збільшення порції свіжих фруктів і овочів;
– контролювати масу тіла і запобігати розвитку ожиріння. “Теоретично, перешкодою повинна стати наявність великої кількості жирів, проте підтвердження цьому немає”, – зазначила професорка.
“Потенційна ж шкода коров’ячого молока обговорюється переважно в розрізі непереносимості лактози з віком і алергії в дитинстві”, – сказала експертка, додавши, що існують і інші проблеми: частково потенційні, частково – реальні.
До таких, зокрема, належить підвищення ризику розвитку діабету першого типу внаслідок перехресної реактивності між білками молока й бета-клітинами підшлункової залози, що виробляють інсулін. Ця теорія не підтверджена. Зокрема, у дітей, які вживали гідролізати білка молока, рівень автоантитіл до цих клітин не відрізнявся від такого у дітей, що пили аналогічну кількість незбираного молока.
Також є думка, що вживання молока підвищує ризик раку передміхурової залози, ендометрію матки і, можливо, молочної залози. Ймовірно, це припущення виникло через високий вміст у молоці “перманентно вагітних” корів естрогенів і фактора росту-1. Але водночас доведено, що завдяки наявності в раціоні молока знижується ризик розвитку колоректального раку.
А підвищення ризику серцево-судинних захворювань, яке також приписують молоку, можливе лише за вживання надмірної кількості кальцію (понад 2-2,5 тис. Мг) під час використання популярних БАДів.
“Водночас три склянки молока – це 60% від максимально допустимої кількості насичених жирів на день. Тобто, якщо ці жири жорстко не обмежити за рахунок інших продуктів, рівень”шкідливого” холестерину – ліпопротеїнів низької щільності – підвищиться. А разом з ним збільшиться й серцево-судинний ризик”, – зазначила Амосова.
Зважаючи на вищесказане, лікарка підкреслила, що обов’язковість щоденного вживання щонайменше 3-х склянок молока недостатньо обґрунтована і залежить від загальної якості харчування (три склянки – це тільки для бідних країн з поганою загальною якістю харчування). Також вона додала, що знежирене молоко не має переваг перед незбираним, а ось молочні продукти з цукром вживати зовсім не варто.
