Із соломи виготовляли покриття для будівель, зокрема знаменитий театр, де виступав Вільям Шекспір.
Про історію солом’яної покрівлі — матеріалу, який був поширений у 17 столітті в Англії та Європі, розповів Главред.
Думка Артема, автора YouTube-каналу "Так званий", пояснює, що солома й очерет традиційно були найдоступнішими та найдешевшими покрівельними матеріалами у багатьох регіонах, зокрема в Україні.
У ті часи всі українські хати мали солом’яні стріхи, адже солома — хоч і крихкий матеріал, але правильно укладена щільними рядами — могла служити понад 50 років.
Процес укладання покрівлі був досить трудомістким: використовували житню солому, стиснуту серпом або скошену косою. Переважно роботу виконували за безвітряної погоди.
Спершу виготовляли снопи, які зв’язували березовими лозинами, і укладали на дерев’яні колоди даху. Для захисту від сильного вітру поверх покрівлі клали додаткові дерев’яні колоди.
В південних і західних регіонах України замість соломи частіше застосовували очерет, який добре росте у вологих місцях. Проте солома була більш популярною, оскільки забезпечувала відмінну теплоізоляцію: прохолоду влітку та тепло взимку.
Ця стародавня технологія покрівельних робіт передавалась із покоління в покоління та постійно вдосконалювалась.