Працівник кафе чи ресторану, який без дозволу роботодавця з’їв продукти або готову страву закладу, може зіткнутися не лише з претензіями керівництва. Залежно від вартості майна та обставин такі дії можуть мати наслідком адміністративну або кримінальну відповідальність, а в окремих випадках — стати підставою для звільнення.
Йдеться, зокрема, про ситуації, коли працівник самовільно бере їжу з кухні, роздачі, залишки страв або продукти, які належать закладу.
Кому належать продукти та готові страви у кафе
Їжа, напої, напівфабрикати та готові страви, які належать кафе чи ресторану, є майном юридичної особи або фізичної особи-підприємця — роботодавця.
Стаття 41 Конституції України передбачає право кожного володіти, користуватися та розпоряджатися своєю власністю і встановлює непорушність права приватної власності.
Тому самовільне споживання або привласнення продуктів без згоди власника може розглядатися як посягання на чуже майно.
Коли може наставати адміністративна відповідальність
Якщо вартість привласненого майна є незначною, дії працівника можуть кваліфікуватися як дрібне викрадення чужого майна.
Відповідальність за такі дії передбачена статтею 51 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Таким чином, навіть самовільно взятий шматок торта, салат, кава чи інша їжа за певних обставин можуть стати підставою для притягнення до адміністративної відповідальності.
Коли справа може стати кримінальною
Якщо вартість привласненого майна перевищує межу, за якою діяння вже не вважається дрібним викраденням, може постати питання про кримінальну відповідальність.
Зокрема, стаття 185 Кримінального кодексу України встановлює відповідальність за таємне викрадення чужого майна — крадіжку.
Це може стосуватися, наприклад, випадків систематичного винесення продуктів із закладу або привласнення дорогих товарів, алкоголю чи делікатесів.
Конкретна правова кваліфікація залежатиме від вартості майна та інших обставин справи.
Чи можуть працівника звільнити за викрадення їжі
Як звернула увагу Інспекція з питань праці та зайнятості населення Дніпровської міської ради, окремі наслідки передбачає трудове законодавство.
Відповідно до пункту 8 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України трудовий договір може бути розірваний з ініціативи роботодавця у разі вчинення працівником за місцем роботи викрадення, у тому числі дрібного, майна власника.
Водночас самого припущення роботодавця про викрадення недостатньо. Для звільнення за цією підставою відповідний факт має бути встановлений у передбаченому законом порядку.
Тобто сам по собі запис із камери відеоспостереження чи підозра керівництва ще не означають автоматичного звільнення саме на підставі пункту 8 частини першої статті 40 КЗпП.
Чому у закладах контролюють залишки їжі
Для кафе та ресторанів питання використання продуктів пов’язане також з обліком та безпечністю харчування.
Заклади працюють за технологічними картами та ведуть облік продуктів. Самовільно спожита їжа може утворити нестачу під час інвентаризації.
Крім того, залишки страв із тарілок відвідувачів або продукти, строк придатності яких завершується, можуть становити небезпеку для здоров’я.
Водночас у багатьох закладах передбачено харчування персоналу, а непридатні для продажу чи браковані продукти можуть списуватися відповідно до встановленого порядку.
Саме тому ключове значення має дозвіл роботодавця та правила, встановлені у конкретному закладі.
Отже, самовільне споживання працівником їжі, яка належить роботодавцю, не варто сприймати як безумовний «бонус» роботи в закладі: залежно від обставин такі дії можуть мати юридичні наслідки.