Дві тисячі фінів отримували безоплатно по 560 євро на місяць.
Отримувати гроші і не ходити на роботу — таке важко уявити. Але новини з такими заголовками сипалися на журналістку ТСН звідусіль. США, Канада, Німеччина, Нідерланди, Італія, Іспанія, Фінляндія наперебій експериментували над своїми громадянами, роздаючи гроші просто так. Суми коливалися від 500 до 1500 євро на місяць. Виявилося, що це економічний експеримент під назвою "Безумовний базовий дохід". ТСН вирішила з’ясувати, як це працює.
У Фінляндії такий експеримент розпочали ще у 2017 році і він тривав два роки. Журналісти ТСН зустрілися з тими, хто брав участь в експерименті. Юха, батько 6 дітей, із регіону Вааса у вільний час почав виробляти шаманські барабани і продавати їх у всьому світі. За два роки у нього з’явилися клієнти, тепер це його бізнес, який дозволяє годувати родину. Тобто у цьому випадку експеримент спрацював.
А як щодо України? Чи почнуть змінюватись українці, якщо їм роздати гроші просто так? Профінансувати експеримент погодився інвестор Василь Хмельницький, хоча не дуже вірив, що гроші задарма можуть змінити людину. 8000 гривень щомісяця — такий базовий дохід ми визначили для нашого експерименту, виходячи із середньої зарплати в Україні, не рахуючи Києва. Знайшли учасницю, Оксану Юрченко, і тепер залишається тільки спостерігати, чи зможуть гроші задарма змінити одну українську долю. Експеримент триватиме до березня 2021 року.
Суть експерименту
Фінляндія— перша з Європейських країн, яка кілька років тому вдалася до наймасштабнішого експерименту із безумовним базовим доходом. Тоді дві тисячі безробітних громадян у межах експерименту отримували щомісяця по 560 євро і натомість у них нічого не вимагали. За цей час планувалося, що люди знайдуть собі роботу та більше не потребуватимуть допомоги із безробіття.
Інвестори мали намір простежити за поведінкою громадян у подібних умовах. Провести таку перевірку вигадав професор Оллі Кангас.
Однак, слід розуміти, що для Фінляндії 560 євро – це невелика сума. Наприклад, елементарний набір (молоко, хліб, яйця. — Ред.) коштує щонайменше 8 євро, квиток у громадському транспорті — 3 євро, а проїзний абонемент на місяць — від 50 євро. Оренда квартири у середньому становить 2 тисячі євро.
Учасники експерименту
Взяти участь в експерименті могли лише безробітні або незаможні фіни. Одним із учасників став журналіст-фрілансер Томас. Він жив від замовлення до замовлення. Коли їх не бувало, отримував допомогу з безробіття розміром у 800 євро, але за ці гроші щодня потрібно звітувати соціальному працівнику: що робив, чи займався волонтерською діяльністю. Якщо мав додатковий заробіток, надані державою гроші треба повернути.
Свій досвід участі в експерименті Томас описав у книжці, знайшов і розпитав інших учасників фінської перевірки. Долучилась до експерименту й економістка Міра, яка від 2007 року живе на допомогу держави. Під час експерименту жінка чи не вперше за багато років спробувала знову піти на роботу.
каже Міра.
Третім учасником є спеціаліст із обробки дерева Юха. Він — батько шести дітей, у минулому у нього був бізнес із виробництва вікон, але після 2010 року чоловіка спіткала криза, банкрутство і затяжне безробіття.
зазначає Юха.
Він зізнається, що отримував виплату з безробіття розміром у 640 євро. Також у нього була субсидія для сплати комунальних платежів за будинок і дитячі гроші (700 євро на 6 дітей ).
Місцеві називають фінський регіон Вааса "депресивним" і пояснюють, що здебільшого найпоширенішим видом діяльності для заробітчан там є сезонні роботи та сільське господарство. Саме влітку приїздить багато працівників, та місцева молодь намагається виїхати звідти.
розповідає Юха.
Результат експерименту
Фінський експеримент в усьому світі вже встигли назвати провальним, адже передбачалося, що люди у вільний час підуть на навчання, здобудуть ще одну кваліфікацію, і влаштуються на нову високооплачувану роботу або розпочнуть власний бізнес.
Та більшість учасників експерименту не скористалися шансом перезапустити своє життя. Статистика працевлаштувань вийшла така ж, як у тих, хто жив на допомогу держави із безробіття. Виявилося, що люди з експерименту працюють не набагато активніше, аніж інші безробітні.
Так, Міра за два роки після закінчення експерименту звільнилася з низькооплачуваної роботи, щоби знову отримувати допомогу від уряду. Нині вона волонтерить у притулку для тварин.
Томас пише другу книгу на грантові кошти. Але, коли закінчить її, знову може стати безробітним.
каже Томас.
А от Юха за надані в експерименті гроші почав виготовляти шаманські барабани і продавати їх у всьому світі, має замовлення навіть із Голівуду.
поділився він.
Усі люди, які погодилися на дослід, сходяться в одному, що базовий дохід давав відчуття свободи і щастя.
пояснюють учасники.
Своєю чергою, професор Оллі, захищає свою ідею і пояснює, що базовий дохід економніший для держави. І зазначає, якщо немає суттєвої різниці у виплатах, то ліпше обирати той варіант, коли соціальна допомога робить людей щасливішими. Втім, рішення про те, яку з моделей соціального захисту обирати — за урядом.