Українці у давнину були не такі цнотливі, як ми звикли їх уявляти, беручи за основу образи з літератури чи народних пісень.
Інтимне життя наших предків було різноманітним та бурхливим - був і перелюб, і сексуальні експерименти.
Яким було інтимне життя наших предків
У вивченні інтимного життя українців етнографам дуже допомагає дослідження сороміцького фольклору. У ньому описані всі види сексу - і класичний, і оральний, і анальний. Сороміцькі пісні співали під час обряду Комори - тоді наречених закривали у кімнаті, де мав відбутись перший статевий акт, у той час весільні гості чекали за дверима.
Вважається, що такі пісні були наче усний посібник для молодих, що підказував, що і як треба робити у шлюбну ніч.
За даними етнографів, у давнину для запобігання вагітності пари застосовували переривання статевого акту. Також зазначають, що оскільки українці жили тоді у тісних оселях, де було багато родичів, то кохалися вони деінде - у лісі, на сіні, біля річки. Сучасний варіант інтиму - у ліжку, для наших предків був би великою романтикою.
Гігієні приділяли особливу увагу, хоч милом майже не користувались, бо вважали його панською вигадкою. Перевагу надавали відварам трав.
Спідньої білизни у ті часи також не було. Жінки під час критичних днів носили кілька сорочок, а поверх - спідницю та фартух, тому плям не було видно.
У якому віці починали жити статевим життям
Статеве життя розпочинали у 15-18 років і припиняли його рано. Вважалося, що якщо вже в сім'ї народжувалися внуки, то старшому поколінню сексом займатися не личило.
Тобто, якщо дівчина в 17 років народила доньку, а вона також народила дитину в 17 років, то жінка у віці 34 років вже ставала бабаю. Тоді подружжю вже непристойно було навіть спати разом.
А якщо вони продовжували жити статевим життям, з них сміялися, мовляв, ніяк дід із бабою не можуть заспокоїтися. Дітей, в цьому віці народжених називали бабичами.
За сучасними мірками це дуже раннє завершення статевого життя. Але у той час жінки багато народжували і важко працювали, тому й цілком ймовірно, що у 35 років їм більше не хотілося інтиму.
Чи характерними були пестощі
Існував обряд притули - це сексуальна гра, коли парубкові дозволялося "вмочити кінчика", тобто це неповний статевий акт, без дефлорації. Такі ігри були не часті і вони не схвалювалися суспільством і церквою, бо саме після притули дівчата найчастіше ставали покритками.
До одруження дівчата переважно нічого не знали про статеве життя, і часто втрачали цноту або через необізнаність і нерозуміння, що і як має відбуватися.
Хлопці, які під час притули "перейшли межу", зазвичай ніякого покарання не отримували. Не дарма в народі казали "на козаку немає знаку".
Якщо знали, що хлопець і дівчина є парою і вже певний час разом ночували, й скоріш за все вагітність наступила саме від цього парубка, то громада могла звернутися до батьків, щоб ті примусили одружитися.
Але якщо батьки нареченого були проти такої невістки, то дівчина не могла ніяк довести, що носить дитя від їхнього сина. Той хлопець спокійно міг одружитися з іншою, а його колишня дівчина ставала покриткою. А це вважалося ганьбою ледь не на все життя.
Чи могли українці розлучатись
Розлучення дозволялось, якщо хтось із подружжя втрачав розум і ставав непридатним для сімейного життя. Або коли чоловік не міг виконувати інтимні обов'язки і подружжя не мало дітей. Але навіть у цьому випадку жінці було нелегко отримати розлучення, бо її залякували родичі чоловіка.
Також є припущення, що чоловіки, які не спали зі своїми дружинами, були гомосексуалістами. Але оскільки етнографічні дослідження проводили інтелігенти, то вони про таке в селян не питали і тому матеріалу на цю тему взагалі нема.
Дослідники зазначають, що зважаючи на правила традиційного суспільства, навіть якщо хтось мав такий вроджений потяг, на практиці це зреалізувати було дуже важко.
Як ставилися до перелюбу
До перелюбу ставилися погано. Суспільство більш-менш прощало такі стосунки, якщо була велика різниця у віці, наприклад, він старий, а вона молода і заводить собі парубка для любовних зустрічей. Головне було не робити скандалів, не кидати сім’ю.
В інших випадках, якщо зраджував чоловік, вважалося, що дружина має змиритися з цим, просто не помічати, не докоряти і не скандалити. Такі жінки вважалися мудрими.
Але вже жінці перелюб не прощали. Чоловіки часто могли побити дружин за зраду, а от жінки ніколи не били чоловіків за це.