В Україні існує поширена практика продажу вживаних машин за довіренністю. Продавці та покупці авто вважають, що це вигідно, але не замислюються про підводні камені подібної угоди.
Зокрема, із впровадженням на українських дорогах камер автоматичної фіксації порушень штрафи за перевищення швидкості за умовчанням почали надходити власникам транспортних засобів. Навіть якщо українець фактично не володіє автомобілем, він має за законом сплатити штраф.
Доводити, що за кермом сиділа зовсім інша людина, а машина вже має нового власника — справа тривала та клопітна. Просто не платити штраф за чуже порушення також не можна — виконавча служба може довести справу до конфіскації майна боржника.
Юристи звертають увагу на те, що в Україні для таких випадків є спеціальний Реєстр відомостей про належного користувача. Внесення до нього відомостей проводиться на підставі звернення до сервісного центру цього користувача, який має на руках нотаріально завірену довіреність від власника транспортного засобу. При продажу машини за дорученням рекомендується перевіряти наявність таких відомостей у Реєстрі.
Також законом передбачено, що фактичний порушник у 20-денний строк від дня порушення може сам звернутися до МВС із заявою про згоду притягнення його до адміністративної відповідальності, сплативши відповідний штраф. Однак у разі його відмови це зробити правових механізмів змусити його визнати свою провину та понести покарання не існує. Тоді штраф доведеться платити фактичному власнику за техпаспортом.