Хвойні рослини — одні з небагатьох, які здатні дарувати краєвиду зелені фарби навіть у справжню зиму, у найбільший пік лютих морозів, коли довкола біло-біло.
То тут, то там проглядає крізь товщу пухнастих снігових шапок ніжна зелена гілочка туї або ялівцю, знаменуючи собою незнищенну тягу до життя і нагадуючи про наближення літа.
Зараз, коли осінь усе ще не поспішає передавати зимі свої права, поки земля остаточно не промерзла, до кінця листопаду важливо виконати полив хвойних дерев. Дана процедура особливо актуальна в суху осінь і дозволяє рослинам у достатній мірі запастися вологою перед майбутньою зимою.
Залежно від розмірів колючого (і не дуже) підопічного, слід виливати в пристовбурні кола від 3 до 15 відер води. Деякі садівники вважають за краще насичувати ґрунт вологою поступово протягом декількох днів.
У періоди тривалих відлиг, коли під прямими сонячними променями хвоя буде активніше випаровувати вологу, і вогких зимових вітрів, які висушують усе на своєму шляху, створений восени заділ дозволить не допустити повного пересихання і пожовтіння хвойних дерев. Згідно ряду досліджень, за зиму хвойні дерева і чагарники втрачають до 15% вологи.
Вологий полив безпосередньо перед приходом морозів дозволить також зменшити промерзання ґрунтового шару. Там, де суха земля промерзне на 30 см, добре зволожена стане млявою всього на 10 см. А це означає, що в другому випадку біля коріння буде певний бонус до встановлення стійкого снігового покриву.
Щоб волога краще зберігалася в землі, пристовбурні кола бажано замульчувати. Для цього можна використовувати тирсу, кору та іншу наявну мульчу. Навесні її потрібно буде вчасно відгребти, щоб навколишній ґрунт почав швидше відтавати і прогріватися.
Для перевірки необхідності поливу зробіть забір ґрунту на глибині в півтора багнета лопати. Якщо сформований комок землі в стислій долоні легко розсипається, то земля суха і потребує додаткового зволоження.