Впродовж довгого часу на усіх урядових порталах транслюється інформація про те, що влада всіляко залучає іноземні інвестиції, створює сприятливий інвестиційний клімат для закордонних інвесторів, обіцяючи при цьому лояльні умови ведення бізнесу.
Та чи насправді так, як про це розповідають?
Розглянемо конкретну ситуацію, яка виникла на ринку мобільного зв’язку України, для якого Мінфіном розроблено проєкт Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та Закону України «Про електронні комунікації» щодо рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України» (далі – Законопроєкт), який вже готується до схвалення Урядом.
Про що цей Законопроєкт і чому він викликає обурення інвесторів та бізнесу?
Почнемо із самого початку. Передача даних мобільного зв’язку відбувається в межах радіочастотного спектра, який є обмеженим ресурсом і належить державі. Саме вона розподіляє частоти між операторами, урегульовує умови використання спектра, за що отримує рентну плату у вигляді податків і зборів.
У 2017 році відбувся розподіл спектральних частот на тендерних засадах, завдяки чому держава отримала понад 60 млрд грн у бюджет. Більшу кількість діапазону було отримано ПрАТ «Київстар» (понад 40%), інша частина була розподілена між двома меншими за розмірами мобільними операторами.
Оператори купували частоти на рівних тендерних засадах, розуміючи свою потребу у наданні якісних послуг визначеній кількості абонентів, розбудові мережі відповідно до умов та строків передбачених ліцензіями та наявному обсягу спектру. Вони розраховували та планували свої інвестиції для забезпечення якості та розвитку мережі, враховуючи всі умови, які були впроваджені державою на передодні проведення тендерів.
Для гарантії того, що умови освоєння спектра будуть рівними, а оподаткування користувачів справедливим, державою були запроваджені економічні стимули у вигляді спектральних коефіцієнтів – підвищувальний та понижувальний, відповідно. Підвищувальні коефіцієнти застосовувалися для операторів, котрі використовують спектр з перевищенням оптимальної кількості, а понижувальні – для тих, хто використовує оптимальну смугу радіочастот.
Цим Законопроєктом реалізуються штучні наміри «допомогти операторам бути рівними», але рівності по факту не відбувається. Адже коефіцієнти і є механізмом підтримки цієї рівності. А їхнє скасування призведе до зосередження монопольної долі ринку мобільного зв’язку в одних руках та несправедливого оподаткування.
Наприклад, оператор, який максимально ефективно використовував спектр всі ці 7 років тепер має покрити 132 млн грн/рік, в той час, як найбільший гравець ринку отримає податковий дисконт в розмірі, що сягає 80 млн грн/рік. І це на фоні того, що відсоток капітальних інвестицій у прибутку, наприклад, третього оператора за результатами 2022 року складає 21%, коли у найбільшого ПрАТ «Київстар» всього 14%.
Тобто, економія оборотних коштів у розмірі 80 млн грн на рік дозволить ПрАТ «Київстар» посилити власні конкурентні позиції, збільшити власну ринкову частку, яка на сьогодні й так перебільшує 40%.
Додаткові зобов’язання для третього за величною оператора у розмірі 132,5 млн грн на рік зменшуватимуть і так обмежені під час війни ресурси, що може негативно вплинути на виконання важливих для держави завдань з відновлення пошкодженої інфраструктури зв’язку, а також суттєво зменшить спроможність і надалі забезпечувати високу якість та безперебійність надання послуг для всіх абонентів.
Хто в цьому випадку потерпає найбільше?
Оператор, на якого Законопроєкт спричиняє негативний вплив, є найбільшою турецькою інвестицією телеком-холдингу Turkcell. Саме цього турецького інвестора значним чином стосується таке рішення, яке несправедливо відображається на об’єктивно очікуваних показниках повернення інвестицій. Хоча захист від таких дій передбачений Угодою між Урядом України та Урядом Турецької Республіки про взаємне сприяння та захист інвестицій.
Туреччина входить до трійки найбільших іноземних інвесторів за всі роки незалежності України. Сьогодні сумарні турецькі інвестиції в Україні налічують понад $4,5 млрд.
Турецькі компанії інвестують у різні сектори економіки України, зокрема, у розвиток електронних комунікацій, де інвестиції надто чутливі до непослідовних регуляторних рішень держави, особливо в ці неспокійні часи. Наразі, важливим для інвестора є те, щоб ринок залишився стабільним і прозорим для того, щоб конкуренція розвивалась. У той час, коли Законопроєкт призводить до непередбачуваності у вигляді зміни умов оподаткування для українського мобільного оператора lifecell, в якого Turkcell інвестував уже понад $3 млрд.
Посольство Туреччини в Україні вже стурбоване цією ситуацією, оскільки зміни очевидно непослідовні і мають високий негативний вплив лише на одного українського оператора мобільного зв’язку, у якому турецька компанія має значні інвестиції.
Дострокова відміна державою цих коефіцієнтів призведе до значних фінансових втрат, які ні оператори, ні їхні інвестори не мали можливості передбачити.
Які наслідки для операторів та ризики для держави?
Одномоментна відмова від коефіцієнтів призводить до різкої зміни у структурі податкових зобов’язань користувачів спектра, а це суперечить меті Законопроєкту – «зрівняти» умови для усіх операторів.
Законопроєкт може стати загрозою для відновлення та розвитку мобільної інфраструктури, покриття мешканців в сільській місцевості мобільним зв’язком і завадити реалізації одній із цілей уряду – забезпечення 95% населення мобільним зв’язком четвертого покоління. Такий крок негативно вплине на здатність операторів розбудовувати та відновлювати покриття, купувати генератори, посилювати заходи кібербезпеки, проводити підготовчі роботи на випадок екстрених ситуацій.
Може відбутися концентрація спектра тільки в одного гравця ринку, що вже і так має накопичений спектр та пов’язані з цим конкурентні переваги.
Та чи дійсно ці переваги можуть забезпечити належне функціонування мережі? Мабуть, випадок, який стався у грудні 2023 року і пов’язаний із російською кібератакою на роботу мереж мобільного зв’язку, чітко показав та дав зрозуміти, що монополізація ринку може призвести до катастрофічних наслідків не лише для приватного бізнесу, а й завдати безповоротної фінансової шкоди для бюджету та цифрової стабільності держави.
А, отже, виникає логічне питання, чи варто «штучно» витісняти решту гравців, які безперебійно функціонували, в той час, коли найбільший провайдер не зміг повноцінно захистити власну мережу?
Прийняття цього Законопроєкту свідчить про, м’яко кажучи, дивну інвестиційну політику держави і є причиною погіршення прав інвесторів. Вже на етапі розробки Законопроєкт викликає протиріччя як між представниками бізнесу та урядовцями, так і між самими законодавцями. Законопроєкт отримував застереження від представників уряду та не всі його норми знайшли схвалення у Голови податкового комітету ВРУ. Будь-які іноземні інвестори, які звикли до прогнозованих, захищених та планових інвестицій, навряд чи будуть зберігати високий інвестиційний потенціал в межах України за таких умов. Чи на часі «штучно» зменшувати інвестиційну привабливість України, яка і так далека від бажаного рівня? Відповідь очевидна.
Контакти для ЗМІ :
Менеджер з комунікацій
Романчук Ольга
+380964217060