Володимир Путін відмовився брати участь у передвиборчих дебатах вп’яте. Про це повідомив його прессекретар Дмитро Пєсков. За 24 роки при владі російський диктатор жодного разу не зустрівся віч-на-віч з опонентом.
Які виправдання вигадали в Кремлі цього разу, і чому насправді Путін не бажає дебатувати з кандидатами на пост президента країни-агресора — розбиралися кореспонденти телеканалу FREEДОМ.
Російський Центрвиборчком зареєстрував чинного президента країни Путіна кандидатом на так звані вибори глави держави в березні 2024 року як самовисуванця. Про це у ЦВК країни-агресора повідомили 29 січня. Того ж дня Пєсков заявив, що диктатор не братиме участі в передвиборчих дебатах. 13 лютого в Кремлі придумали виправдання: населення, мовляв, і так надто часто чує заяви Путіна.
“Росіяни мають можливість бачити заяви Путіна з усіх аспектів життя росіян фактично на щоденній основі”, — сказав прессекретар президента Росії.
Путін вп’яте балотується на пост президента РФ. Водночас він жодного разу за 24 роки при владі не брав участі в дебатах у межах передвиборчих кампаній. Уникав їх під різними приводами. 2000 року називав дебати “безсовісною справою”, 2004-го — “безглуздою грою”, а 2008-го — “розгойдуванням усередині країни”. Від 2012 року виправдання озвучувати став Пєсков. Тоді він заявив, що Путіну для участі в дебатах нібито потрібно оформляти відпустку. У 2017-му сказав, мовляв, не дозрів ще конкурент, з яким Путіну дебатувати.
“Традиція російської політики така, що цареві негоже спілкуватися зі смердами, тому і “Единая Россия”, як правило, у дебатах не брала участі здебільшого. І губернатори, яких обирають у регіонах, теж дотримуються цієї традиції. Тобто в традиції російських електоральних процесів завжди є головний кандидат, який уникає зіткнення з іншими учасниками виборів”, — каже російський журналіст Олексій Левченко.
Аналітики вважають, що участь у дебатах стала б для Путіна інформаційним провалом. У Кремлі це усвідомлюють, адже з полемікою з опонентом диктатор би просто не впорався. До того ж він намагається дистанціюватися від інших кандидатів, щоб показати свою перевагу.
“Якщо він спілкується з реальним опонентом, то це ризик. Це ж не програмований виступ, це публічна політична дія, і невідомо чим вона закінчиться. А дебати з кишеньковими кандидатами… тоді вже виходить, що ти піднімаєш їх на свій рівень, і це якось дивно. Тому, як не крути, а погоджуватися на дебати Путін не може”, — вважає Левченко.
Якщо з так званими конкурентами Путін спілкуватися традиційно не бажає, на зустрічі з електоратом, зокрема вразливими категоріями населення, він час знаходить.
“Заходи в межах виборчої програми, щоб усі були переконані, що він — батько народів, у нього зараз постійно зустрічі проводяться: зі студентами, з військовими, потім обов’язково з шахтарями, потім із вдовами — а, з вдовами вже було. Скрізь він сидітиме один на якійсь відстані на стільчику і говоритиме тихим голосом, усі до нього прислухатимуться і казатимуть: “Боже, який розумний дідусь, звісно ж, без нього нікуди”. Альтернативи-то немає”, — коментує журналіст Роман Цимбалюк.
Крім Путіна, на пост президента країни-агресора претендують член партії “Нові люди” Владислав Даванков, від ЛДПР — Леонід Слуцький і член КПРФ Микола Харитонов. Усі вони обмінюватимуться думками на п’яти російських федеральних державних каналах і трьох радіостанціях від 19 лютого. Псевдовибори президента Росії відбудуться 17 березня 2024 року.