В Україні значно зменшилася кількість нафтопереробних мінізаводів. Із 15-ти міні-НПЗ, які стабільно працювали перед війною, зараз функціонують лише 3-4 підприємства.
Якщо в 2020 році в Україні працювало від 24 до 30 міні-НПЗ, то наразі не працює і п’ять. Про це пише LIGA.net із посиланням на інформацію керівника аналітичної компанії "Консалтингова група А-95" Сергія Куюна. У коментарі Фокусу заступник директора науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев розповів про причини скорочення робочих підприємств із нафтопереробки та наслідки для споживачів.
Причини скорочення міні-НПЗ в Україні
Зимовий період — що відбувається з виробництвом пального?
Геннадій Рябцев вважає, що на скорочення робочих міні-НПЗ впливають як сезонність, так і бойові дії.
Впродовж зими виникли проблеми з постачанням нафтосировини зі свердловин малої продуктивності через їх залежність від сезону.
"Малі підприємства, які експлуатують такі свердловини з малим дебітом, важко працюють в зимовий період. Вони збільшують видобуток влітку-навесні. Можливо, і з цим пов'язано зменшення обсягів, тобто із сезонністю", — пояснив Рябцев.
Бойові дії та нафтопереробка
Другою причиною, за словами Рябцева, є розташування міні-НПЗ поблизу фронту, адже достатньо велика кількість таких малих заводів сконцентрована на лівобережній Україні вздовж Дніпровсько-Донецької западини, де і є родовища, зокрема, газового конденсату. Такі газоконденсатні родовища і давали основну сировину для підприємств.
"Проте зараз ці регіони перебувають під постійним обстрілом дронів і цілком зрозуміло, якщо розвідка росіян переконається в тому, що там десь у регіоні працює-димить нафтопереробний завод, то туди будуть спрямовані удари", — пояснює експерт.
Екологічні норми та пальне від міні-НПЗ
За словами експерта, дотримуватися Євро-5 — екологічного стандарту, що регулює вміст шкідливих речовин у вихлопних газах і є обов'язковим для всіх нових вантажних автомобілів, що продаються в Євросоюзі, з жовтня 2008 року, а для легкових автомобілів — з 1 вересня 2009 року, під час війни більшість підприємств з виробництва пального змоги не має. І цє є черговою ймовірною причиною скорочення кількості робочих НПЗ.
"Якщо казати про заводи малої продуктивності, то вони працюють лише тоді, коли є можливість, по-перше, отримати сировину, а по-друге, цю сировину переробити і продати ті продукти, які вони з цієї сировини отримують. Але більшість заводів малої продуктивності не здатні випускати паливо, яке відповідає екологічним нормам Євро-5. Нещодавно було висунуто таку ініціативу Міненерго, щоб повернутися до довоєнної редакції технологічного регламенту, який визначає, що в Україні може вироблятися і споживатися лише паливо екологічного класу Євро-5. Тому, скоріш за все, підприємства очікують відповідних рішень реалізації заходів державного контролю. Тож і вирішили призупинити діяльність", — зазначив Геннадій Рябцев.
Хто моніторить роботу міні-НПЗ в Україні
Моніторинг функціонування і обсягів виробництва нафтопереробних підприємств в Україні сьогодні не здійснює жодна державна установа.
"Ринок нафтопродуктів зараз ринком не є в західному розумінні. Держава втратила будь-які важелі впливу на учасників цього ринку. Держава не здійснює нагляд і контроль за діяльністю компаній, які є операторами цього ринку. Споживачів постійно вводять в оману щодо характеристик палива, яке реалізується на автозаправних станціях. І сам ринок поділений між декількома, так званими, системними операторами, які діють без огляду на будь-які регуляторні обмеження", — сказав експерт.
Як раніше повідомляв керівник аналітичної компанії "Консалтингова група А-95" Сергій Куюн, у червні 2023 року тимчасова слідча комісія Верховної Ради з питань економічної безпеки склала перелік із 22 нафтопереробних заводів, які, ймовірно, займаються виробництвом неякісного пального. Лише половина з них мають ліцензію, причому двом із них її збиралися анулювати.
Комісія також підготувала список із 500 точок продажу, які або продають контрафактне пальне без сплати податків, або взагалі працюють без ліцензії, та передала його до правоохоронних органів.
Водночас заступник директора науково-технічного центру "Психея" Геннадій Рябцев має сумніви щодо фаховості таких дій.
"На основі чого депутати отримали висновок, що, по-перше, лише ті заводи випускають нафтопродукти, по-друге, що вони випускають неякісні нафтопродукти, а по-третє, що вони порушують українське законодавство. Ніхто ж не проводив ніякого аналізу, лабораторних експертиз", — зауважив Рябцев.
За його словами, усі міні-НПЗ мали бути долучені до реєстру Податкової служби. Але там значно більше, ніж 22 підприємства.
"Чому саме було приділено увагу цим 22 підприємствам, а не понад сотні заводів і підприємств малої продуктивності, які також були зареєстровані у відповідному реєстрі? На мій погляд, ці висновки були виключно суб’єктивними і відображали думку виключно членів цієї самої комісії, які припустили і попросили, щоб ці припущення були перевірені правоохоронними органами. Але поки не чути про якісь результати. Ба більше, щодо неякісності нафтопродуктів під час війни. Тут знову ж таки питання дуже спірне. Тому тут суб'єктивні висновки, якщо йдеться про 2023 рік", — зазначив експерт.
ТСК Верховної Ради з питань економічної безпеки склала перелік із 22 нафтопереробних заводів, які, ймовірно, займаються виробництвом неякісного пального
Тим часом, на думку експертів ринку, ціни на пальне для споживачів в Україні змінюватимуться в бік подорожчання, поки триває повномасштабна війна з Росією. До кінця війни жодного серйозного здешевлення сировини в Україні не відбудеться, кажуть експерти.