Фінансово обізнані українці все частіше стають жертвами шахраїв. Вони не вірять, що можуть бути ошуканими, але страждають від NLP-технологій. Про це пише Фінансовий клуб за результатами круглого столу з експертами банківської справи.
Учасники круглого столу «Шахрайство на фінансовому ринку: нові методи та інструменти протидії злочинцям» зазначили, що вже є дуже вишукані способи шахрайства, і навіть фінансово грамотні клієнти на них попадаються.
«Наприклад чат-боти в телеграмі. Єдина відмінність від звичайного чат-боту банку – це синя зірочка. Не всі звертають увагу на цю зірочку, а все інше «один в один», – каже заступник голови правління Ощадбанку, відповідальний за роздрібний бізнес, Антон Тютюн.
Також учасники круглого столу зазначили, що шахрайство стає більш складним.
«Інколи ми бачимо, що сам суб’єкт, на якого це шахрайство націлено, не є кінцевою точкою, щоб прямо зараз витягнути з нього кошти. Шахраї можуть отримати доступ до смартфона і почати перехоплювати коди двофакторної автентифікації, щоб в подальшому створити неавторизований тип шахрайського заволодіння коштами без участі клієнта. Клієнт про це дізнається, тільки коли стане ошуканим і позбудеться своїх коштів», – розповіла начальниця управління технологій карткового та транзакційного бізнесу банку «Глобус» Ірина Градоблянська.
Директор Української міжбанківської Асоціації членів платіжних систем ЄМА Олександр Карпов каже, що якщо навчання фінансовій грамотності триває менше 3-5 років, то воно не затримується в пам’яті людей.
«Основна проблема в тому, що люди люблять «шару», і привабливі пропозиції будь-якого типу – перша причина, чому людей «шахраять», – каже він.
Директор з моніторингу та протидії шахрайству Сенс Банку Юрій Хмеленко каже, що обізнані клієнти не вірять, що можуть стати жертвою шахраїв, але страждають від NLP-технологій.
«Шахраї мімікрують під стандартні базові для банку процеси, таким чином створюючи трастову складову», – пояснює він.
Олександр Карпов стверджує, що «люди 30 – 40 років відчувають себе самовпевнено і думають, що вони все знають».
«І шахраї часто «ламають» саме цю категорію. Ніщо краще не лікує клієнта, як «попадання» на гроші. Після цього він починає цікавитися, ставитися до ситуації більш критично. Клієнта довго ведуть, а потім двічі – тричі ламають його протягом дня. Потрібно заблокувати картку і не вестися на обіцянки повернути гроші», – зазначив він.
Ірина Градоблянська каже, що молодь також не розуміє цінності своїх даних, які вони залишають в інтернеті.
Українські шахраї видурювали кошти у громадян ЄС
У Київській обласній прокуратурі повідомили про викриття угрупування, яке через мережу кол-центрів ошукувало громадян з країн Європейського Союзу. Правоохоронці затримали двох організаторів, серед яких також довірена особам "вора в законі" на прізвисько "Хмєло". Також затримано ще 12 учасників.
Як передає прокуратура, злочинна організація налагодила роботу шахрайських кол-центрів. Організаторами виявилися 49-річний та 51-річний уродженці Грузії. Також вони залучили до схеми ще 12 осіб. Зловмисники запустили потужну рекламну кампанію про вигідні умови інвестування у криптовалюту. Згодом аферисти дзвонили зацікавленим громадянам з різних країн Європейського Союзу. Зловмисники видавали себе за представників розробника криптовалют із різних міжнародних бірж. Вони спонукали людей переводити кошти на підконтрольні їм електронні гаманці.