У Росії — чергова повінь. Режим надзвичайної ситуації тепер запровадили в Бурятії. Там евакуювали понад сто людей. Евакуація через повінь також проходить у сусідньому з Бурятією Забайкальському краї.
Там частково затопило місто Петровськ-Забайкальський, селище міського типу Орловське та село Беляга. Вода розмиває дороги та мости. Але замість того, щоб розв’язувати внутрішні проблеми, Кремль дедалі більше грошей витрачає на війну проти України, повідомляє FREEДОМ.
У російському Примор’ї дерев’яний міст через річку Авакумівка в Ольгинському районі не витримав дощу, який тривав чотири години. Під час весняної повені місцевим жителям уже доводилося організовувати мотузкову переправу, щоб не залишитися без продуктів та ліків. 2022 року міст також розмивало через зливи. Але зробити його капітально не можуть.
У Челутаї змило гілку залізниці. У регіоні затоплено сотні будинків. Загинули свійські тварини, знищено врожай.
“Все, мосту нема. Ми відрізані від світу”, — констатують місцеві жителі.
Сотні людей евакуйовано в Бурятії та Забайкаллі. Через повінь, спричинену зливами, в регіоні введено режим НС. Після прориву дамби Хонхолойського водосховища в республіці пошкоджено три мости, закрито 50-кілометрову ділянку федеральної траси “Байкал”, повідомив голова Бурятії.
“Підмиті ділянки федеральної дороги “Улан-Уде — Чита”. На 589 км повністю розмито ділянку дороги. На трьох мостах — це річки Тугнуй, Сухара та Хонхолойка — підмиті мости, підмиті під’їзди до мостів. В результаті рух зупинено”, — повідомив голова Бурятії Олексій Циденов.
Прорив греблі в Бурятії став третім у Росії за останні 10 днів. Так, 29 липня у Сегезькому окрузі Карелії прорвало дамбу на Біломорсько-Балтійському каналі. Внаслідок чого одна людина загинула. А 26 липня прорив греблі стався на Кіалімському водосховищі у Карабаському міському окрузі Челябінської області.
Але замість того, щоб розв’язувати проблеми регіонів, Путін збільшує витрати на війну проти України. Наприкінці липня кремлівський диктатор підписав указ, який підвищує федеральну виплату мобілізованим, якщо вони до кінця року підпишуть контракт із Міноборони, до 400 тис. рублів і рекомендував владі регіонів платити з місцевих бюджетів не менше за цю суму.
“Є очевидна нестача охочих підписувати контракти в тих кількостях, які потрібні військовим за нинішнього рівня втрат російської армії та інтенсивності бойових дій. Поки що складно оцінити, чи працюють ці виплати. Зважаючи на все, не дуже працюють, інакше не треба було б намагатися залучати на війну підслідних та іноземців, чим зараз зайняті відповідні відомства разом із військкоматами”, — констатував старший науковий співробітник-нерезидент Центру аналізу європейської політики Павло Лузін в інтерв’ю “Новій-Європа”.
Після початку війни проти України Кремль все більше урізає витрати на охорону здоров’я, освіту та інші соціальні сфери. При цьому суми у бюджеті на підтримку військових дій лише збільшуються, кажуть експерти. Згідно з дослідженням проекту Re:Russia, лише за останній рік учасникам війни проти України або їхнім родичам російська влада виплатила близько 3 трлн рублів, що становить 1,5% валового внутрішнього продукту (ВВП) країни.