“Наймолодший із командирів”, — так називає себе 22-річний Ярослав, який обороняє українські позиції на Донецькому напрямку.
Що мотивує молодого командира та його підрозділ, розповідає FREEДOM.
Бійці 59-ї окремої мотопіхотної бригади відбивають штурми російської армії на Донецькому напрямку. Працюють із гаубицею Д-30.
“Ось є лом — у разі, якщо застрягнуть гільзи, ми вибиваємо ломом, а проблема ця трапляється дуже часто”, — розповідає командир гаубичного розрахунку Ярослав.
Ярославу — 22 роки. Він — командир батареї. Колишній студент після повномасштабного вторгнення Росії в Україну вирішив, що вищу освіту здобуватиме після перемоги.
“За віком я, напевно, наймолодший командир, але люди за мною тягнуться, я показав себе не з гіршого боку. Завжди дбаю про свій екіпаж. Моніторю небо. Якщо “пташка”, кажу: в укриття. Життя людей дорожче”, — розповідає Ярослав.
“До війни був старостою села, я і є староста села. Я менеджер-логіст. Київський метрополітен — монтер, ремонтував і забезпечував рух поїздів. Ми не кадрові військові, прийшли з цивільного життя”, — розповідають бійці гаубичного розрахунку.
Усі вони — представники мирних професій. Але тут у них спільна військова мета — вигнати російських окупантів з української землі.
І тепер є чим бити по противнику. Ярослав запевняє: економити на боєприпасах тепер уже не треба.
“Зараз пішли українського виробництва. Налагодилося, так. До речі, вони поводяться набагато краще, ніж іноземні. Іноземні не слухають ні коректур, ні гармата не хоче ними стріляти. Український показує себе з найкращого боку за ефективністю і влучністю стрільби. Навіть кучніше лягають снаряди. Тому я за українське виробництво”, — зазначив Ярослав.
Кожен влучний постріл, зазначає командир, підіймає настрій усьому розрахунку. Бо всі тут знають, за що воюють.
“Я тут, щоб не прийшли в мою родину. Якщо ми будемо здавати назад, рано чи пізно — це буде все. Немає ніякого виходу — тільки вперед”, — підсумував Ярослав.