Білорусь стягнула війська та техніку до кордонів Польщі й Литви для чотириденних навчань, частина яких відбувається поблизу Сувалкського коридору — стратегічної ділянки, що з'єднує країни Балтії з рештою НАТО. Мінськ називає маневри виключно оборонними, але їхній характер і місце проведення викликають серйозне занепокоєння Альянсу.
Що саме відбувається
Навчання Західного оперативного командування тривають з 15 по 18 вересня під керівництвом начальника Генштабу Павла Муравейка. Залучено механізовані та танкові батальйони. Військові відпрацьовують:
-
прикриття державного кордону;
-
дії в умовах воєнного стану;
-
боротьбу з диверсійними групами;
-
відбиття атак безпілотників та легкої авіації.
Практичні дії відбуваються на кількох полігонах. Полігон Гожа розташований безпосередньо на кордоні з Литвою, Брестський — приблизно за п'ятнадцять кілометрів від польського кордону, а Ружанський — приблизно за шістдесят кілометрів від польського кордону.
Чому Сувалкський коридор такий важливий
Сувалкський коридор — це приблизно сто чотирикілометрова ділянка польсько-литовського кордону між Білоруссю та Калінінградською областю Росії. Він є єдиним сухопутним сполученням країн Балтії з рештою території НАТО. У разі блокування цього коридору Естонія, Латвія та Литва опинилися б у фактичній ізоляції від союзників. Саме тому цю ділянку часто називають ахіллесовою п'ятою східного флангу Альянсу.
Порівняння з підготовкою РФ до вторгнення у 2022 році
Паралелі з подіями лютого 2022 року виникають не випадково. Тоді Росія також використовувала білоруську територію для розгортання військ, і офіційно це подавалося як навчання.
Ключові схожості:
По-перше, використання спільних навчань як прикриття. У 2022 році російські війська прибували до Білорусі нібито для участі в маневрах, але супутникові знімки фіксували розгортання таборів і техніки за сотні кілометрів від полігонів — ближче до українського кордону. Зокрема, поблизу Єльська, за двадцять п'ять кілометрів від кордону з Україною, було виявлено комплекси «Іскандер» та щонайменше три батальйонно-тактичні групи.
По-друге, розгортання ударних систем. Супутникові знімки у лютому 2022 року показали розміщення «Іскандерів» на полігоні в Осиповичах, а також скупчення військ на полігонах «Брестський» та «Обуз-Лєсновський». Це були системи, здатні завдавати ударів на глибину до чотирьохсот кілометрів.
По-третє, заперечення намірів. Москва наполегливо заперечувала підготовку до вторгнення, називаючи переміщення військ навчаннями. Реальність виявилася іншою.
Ключова відмінність сьогоднішньої ситуації:
На відміну від 2022 року, нинішні маневри не супроводжуються масштабним перекиданням російських військ до Білорусі. У 2021–2022 роках Росія перекинула до Білорусі десятки тисяч військових, важку техніку, системи ППО С-400 та ударну авіацію. Наразі ж ідеться про навчання виключно білоруських підрозділів Західного оперативного командування.
Що це може означати: Білорусь демонструє власну військову активність і готовність діяти в інтересах Москви, але поки що не створює того наступального угруповання, яке передувало вторгненню 2022 року. Водночас сам факт навчань поблизу Сувалкського коридору — це сигнал НАТО про здатність Мінська за підтримки РФ створювати загрозу в найуразливішій точці Альянсу.
Контекст: загальна перевірка боєготовності
Нинішні маневри є частиною ширшої кампанії з перевірки боєготовності білоруської армії. Одинадцятого вересня Лукашенко відвідав полігон «Обуз-Лєсновський» під Барановичами, заявивши, що має намір перевірити роботу всього сектору безпеки держави. Раніше він заявляв про необхідність струснути армію аж до мобілізації.
Мінськ стверджує, що кількість особового складу та техніки не перевищує порогів Віденського документа 2011 року, які вимагають попереднього повідомлення інших держав. Водночас точна чисельність задіяних військ не розкривається.
Що це означає для НАТО
Для Альянсу нинішня ситуація є тестом на пильність. Білорусь уже не вперше проводить навчання поблизу кордонів НАТО — у 2020 році були маневри «Слов'янське братство», у 2021-му — «Запад-2021». Але кожного разу місце проведення та склад учасників змушують Захід тримати додаткові сили для прикриття Сувалкського коридору.
Поки що найбільша небезпека полягає не в самому факті цих навчань, а в прецеденті: Мінськ демонструє, що може швидко зосереджувати війська в стратегічно чутливій точці. І хоча зараз російські війська не перекидаються до Білорусі масово, сама можливість такого сценарію — як це сталося перед лютим 2022 року — залишається головним джерелом напруги на східному фланзі.