Дослідники зняли, як павук-рогатка готує ідеально розраховану пастку для жертви та стежить за здобиччю за допомогою звуків.
Павуки-рогатки (Theridiosoma gemmosum) цікаві тим, що не просто пасивно чекають, поки здобич сама потрапить у їхні тенета, а діють. Ці павукоподібні готують ідеально розраховану пастку для жертви, а потім катапультуються, щоб атакувати — вчені зняли цей процес на камеру, пише Popular Science.
Відомо, що павуки-рогатки, які також відомі як павуки-променевики, відтягують центр своєї плоскої павутини назад, утворюючи конус і розташовуючись на його кінчику. Потім вони утримують сітку на місці, тримаючись за натягнуту нитку, а потім відпускають її, щоб дозволити павутині летіти. Далі павук катапультується вперед, коли здобич проникає повз, і ловлять здобич у свої липкі сітки.
Ще 2021 року біофізики Саад Бахмла з Технологічного інституту Джорджії та Тодд Блекледж з Університету Акрона з колегами провели експеримент і виявили щось цікаве. Дослідники помітили, що здатні змусити павуків діяти простим клацанням пальців.
У новому дослідженні Блекледж і аспірантка Університету Акрона Сара Хан зосередилися на тому, щоб довести, що павуки справді можуть чути, як комахи наближаються, а також чекають, поки жертви опиняться в зоні дії їхньої пастки. Потім павукоподібні відпускають павутину і катапультуються самі, щоб з'їсти здобич.
Для цього команда провела кілька годин на місцевих берегах річки, зазираючи в ущелини та каміння в пошуках характерних конусоподібних павутин з павуком на кінці. Основна проблема полягає в тому, що павуки-рогатки дуже маленькі, що значно ускладнює їхні пошуки. Та все ж пошуки команди увінчалися успіхом.
Далі команда принесла павуків до лабораторії та поставила кілька гілок, на яких вони могли плести павутину. Далі вчені також принесли в лабораторію улюблені закуски павуків — комарів і мух. Під час експериментів команда прикріпила комах таким чином, щоб їхні крила були вільними та вони могли видавати звуки.
Результати вказують на те, що павуки випускали свої павутиння, коли поруч перебували комарі, які плескали крилами. Але більш пильний погляд на відзнятий матеріал показав, що комахи ніколи не торкалися павутини своїми передніми ногами, що виступають. Замість цього павуки-рогатки були здатні запускати павутину ще до того, як комар її торкався.
Команда також використовувала камертон, налаштований на тон, який видають крила мухи, що скиглять. Коли його розмістили перед павутиною, вчені виявили, що павукоподібні все одно випускали липку пастку. Тепер учені вважають, що павуки, ймовірно, прислухаються до звуків комах, що наближаються, і випускають своє павутиння, щойно комарі підлітають досить близько, щоб пастка спрацювала. Передбачається, що павуки використовують чутливі до звуку волоски на своїх ногах, щоб уважно прислухатися до комах, які наближаються.
Під час дослідження вчені також з'ясували, наскільки швидко летять павутиння, яке випускають павуки. Хан побудувала траєкторію кожного павука, коли вони їхали по павутині, поки вона рвалася вперед. Вони підрахували, що швидкість павутини може досягати неймовірної швидкості — близько 1 м/с. Сам процес атаки, як показало дослідження, триває всього 38 мілісекунд — надто швидко, щоб у жертви був шанс втекти.
Результати також вказують на те, що павуки на 76% частіше випускали свої конуси павутини, коли комар був перед павутиною. Він намагався випустити павутиння, коли комар був позаду нього, тільки у 29% випадків. Ймовірно, на поведінку павуків впливає звук, який видають комахи.