Колишній прем’єр України Микола Азаров, який давно оселився в Москві в компанії Віктора Януковича та решти втікачів, знову займається російською пропагандою та переписуванням історії України в угоду кремліському режиму. Цього разу об’єктом “історичних реконструкцій” Азарова став чеський письменник Ярослав Гашек — автор роману “Пригоди бравого вояка Швейка”.
В інтерв’ю проросійському пропагандистському каналу “Перший Севастопольський” Азаров заявив, що Гашека вбили “бандерівці” сокирою на очах у його родини. Як відомо, Гашек помер природною смертю в 1923 році, коли Степану Бандері було 14 й, відповідно, УПА ще не існувало.
На цю “сенсацію” підмітив голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, який фахово займається архівною справою. У Facebook він відреагував на заяву Азарова:
“Переказувати весь маразм немає сенсу – усе за шаблоном. Але один “факт” таки вразив: Гашека зарубали бандерівці. Серйозно?..”
У коментарях під постом користувачі припустили, що Азаров, якого нещодавно оголосили “академіком Російської академії наук”, вочевидь, переплутав Ярослава Гашека з Ярославом Галаном — радянським публіцистом, якого й справді вбили у Львові в 1949 році. Хоча й тут все не так однозначно.
Галана було знайдено мертвим у власній квартирі 24 жовтня 1949 року. Вже наступного дня Микита Хрущов особисто рапортував Сталіну про “націоналістичний теракт сокирою”, скоєний ніби-то з ініціативи підпілля ОУН. Убивство стало приводом для початку масштабного полювання на керівників УПА.
Проте пізніше низка дослідників, зокрема колишні співробітники радянських спецслужб, поставили під сумнів офіційну версію. У книзі “Вбивство на замовлення” (2002) автори Бантишев і Ухаль припускають, що вбивство Галана могло бути сплановане самими ж радянськими спецслужбами, які використали 18-річного семінариста Іларія Лукашевича та 17-річного Михайла Стахура як зручних “цапів-відбувайл”.
За їхніми даними, напередодні вбивства органи зняли з Галана охорону та вилучили особисту зброю, що могло свідчити про підготовку до “жертовного сценарію” на користь радянської пропаганди.