Суп часто автоматично вважають легкою і корисною їжею, але його поживна цінність залежить від рецепта. Вершкові супи, страви на концентрованому бульйоні та готові супи з пакетів можуть містити багато солі, насичених жирів і калорій.
Найбільш проблемними часто стають крем-супи, в які додають багато вершків, масла, плавленого або твердого сиру. Така страва може мати зовсім іншу калорійність, ніж легкий овочевий суп.
Другий фактор — сіль. Бульйонні кубики, концентрати, готові соуси та копченості різко збільшують кількість натрію. При цьому сам суп може не здаватися надто солоним.
Особливо багато солі буває у ресторанних і промислових супах, де смак повинен залишатися стабільним і яскравим. Одна велика порція іноді дає значну частину рекомендованої денної кількості натрію.
М’ясний бульйон теж не є автоматично шкідливим або корисним. Все залежить від жирності м’яса, кількості видимого жиру та додаткових інгредієнтів.
Зробити суп збалансованішим можна, якщо основу складають овочі, бобові, крупи, нежирне м’ясо або риба. Частину вершків можна замінити молоком або просто збільшити частку овочів, якщо це відповідає рецепту.
Людям із гіпертонією особливо важливо контролювати сіль. У домашньому супі це простіше: можна додавати спеції, зелень, часник, лимонний сік і не покладатися лише на сіль як головний смаковий компонент.
Не варто оцінювати страву лише за словом «суп». Легкий овочевий суп і густий сирно-вершковий крем-суп можуть відрізнятися за калорійністю та кількістю солі у кілька разів.
Тому перша страва може бути хорошою частиною раціону, якщо її склад відповідає потребам людини і не приховує надлишок жиру та натрію.
