Деякі українці можуть зіткнутися з несподіваним фінансовим тягарем: можливістю сплати податків одразу у двох місцях.
Ця ситуація стосується осіб, які беруть участь у трудовій міграції, і привертає дедалі більшу увагу юристів та фінансових експертів.
Проблема виникає, коли громадянин України отримує податкове резидентство у країні свого працевлаштування, не відмовляючись формально від своїх податкових зобов’язань в Україні. Багато іноземних податкових систем автоматично надають статус резидента тим, хто перебуває на їхній території тривалий час або досягає певних порогових значень зайнятості або доходу.
Якщо українець продовжує підтримувати значні зв’язки з Батьківщиною, наприклад, володіє нерухомістю, веде бізнес чи тримає в Україні найближчих родичів, він все одно може вважатись податковим резидентом України. Крім того, проживання в Україні протягом 183 днів та більше протягом календарного року, як правило, поновлює податкові зобов’язання перед українською державою.
Внаслідок цього подвійний зв’язок може призвести до так званого подвійного оподаткування, коли фізична особа зобов’язана сплачувати прибутковий податок як в Україні, так і в країні свого працевлаштування.
Однак існує правовий механізм, що дозволяє запобігти такому сценарію. Україна підписала двосторонні угоди щодо уникнення подвійного оподаткування з багатьма країнами.
Ці угоди встановлюють чіткі правила визначення країни, в якій особа повинна виконувати свої податкові зобов’язання, виходячи з таких факторів, як постійне місце проживання, економічні зв’язки та час, проведений у кожній країні.
Ключом до запобігання подвійному оподаткуванню є доказ більш міцного особистого чи економічного зв’язку лише з однією країною. Це може містити доказ того, що центр життя людини — наприклад, сім’я, основне місце проживання або джерело доходу — знаходиться або в Україні, або за кордоном. У деяких випадках навіть громадянство особи може враховуватися щодо податкових зобов’язань.
Експерти наполегливо рекомендують трудовим мігрантам консультуватися з місцевими податковими органами чи юристами при зміні їхньої трудової ситуації чи отриманні статусу податкового резидента за кордоном. Своєчасні дії можуть допомогти уникнути дорогих фінансових наслідків та забезпечити повне дотримання міжнародних податкових правил.