З 1988 року Земля отримує з космосу сигнал, який повторюється за незвичною схемою. Об’єкт GPM J1839-10 випромінює радіоімпульс кожні 22 хвилини, і щоразу він триває від кількох секунд до кількох хвилин. Це космічна аномалія: проміжок між спалахами виглядає незрозумілим, адже так радіосплески зазвичай не відбуваються.
Здебільшого такі імпульси пов’язують із пульсарами — залишками мертвих зірок, що обертаються з неймовірною швидкістю. Вони схожі на маяки, які «засліплюють» космос інтенсивними спалахами тривалістю в мілісекунди. Через високу швидкість обертання такі сигнали повторюються кожні частки секунди або раз на кілька секунд.
Однак у випадку з GPM J1839-10 науковці помітили інше: він надсилає сигнал приблизно раз на 1 000 секунд. Це суперечить звичним уявленням астрофізики, адже виходить, що імпульси має випромінювати повільно обертова нейтронна зоря. Водночас «зоряний труп», який рухається повільно, не повинен давати настільки сильні імпульси.
GPM J1839-10 розташований за 15 000 світлових років від нас у сузір’ї Щита. Сигнал у 2022 році виявив Curtin University. Архівні дані з Giant Metrewave Radio Telescope та Very Large Array показали, що об’єкт випромінює цей сигнал ще з 1988 року.
Відтоді характер не змінився: він і далі випускає радіосплески кожні 22 хвилини. Тривалість імпульсів коливається від 30 секунд до 5 хвилин. Для пояснення цього явища запропонували кілька версій. Дехто вважає, що джерелом може бути магнетар (тип нейтронної зорі з екстремально потужним магнітним полем) із наддовгим періодом, або ж пульсар на основі білого карлика.
Хай би чим був цей об’єкт, імовірно, він перебуває на межі «лінії смерті» для звичайного пульсарного випромінювання — порога, після якого емісія мала б припинитися.
Відкриття цього об’єкта з дивною поведінкою змінило те, як астрономи мислять про пульсари та радіосигнали. Усвідомлення того, що навіть дуже повільний об’єкт може генерувати потужні імпульси, підштовхнуло дискусію про те, чи можуть такі тіла бути поширеними у Всесвіті. Тепер дослідники переглядають, які типи об’єктів здатні створювати стабільні, повторювані космічні сигнали.
