Сьогодні народний депутат від «Слуги народу» Руслан Горбенко, розвиваючи тезу президента Володимира Зеленського та канцлера Німеччини Фрідріха Мерца про необхідність повернення українських чоловіків з Європи, заявив, що випадки примусової депортації вже траплялися. За його словами, висланих прямо на кордоні зустрічали представники військкоматів і вручали повістки.
Тема депортації обговорюється вже давно як один із можливих інструментів реалізації загрози «повернути чоловіків до України». Однак насправді масово використовувати її для цих цілей неможливо.
Перш за все, варто розрізняти дві різні ситуації: коли йдеться про осіб, які мають легальне право на проживання в країнах Євросоюзу, і коли йдеться про нелегалів або тих, хто перебуває в Європі проїздом чи тимчасово.
В останньому випадку депортація справді може відбуватися досить швидко й без тривалих формальних процедур — на підставі рішення відповідних органів про порушення (не плутати з екстрадицією). Саме так, наприклад, із Польщі депортували політолога Кирила Молчанова, якого СБУ звинувачує у державній зраді.
Якщо ж людина має постійне легальне проживання в країнах ЄС (як-от українські біженці), то процедура значно складніша.
Насамперед потрібне рішення державного органу про позбавлення права на проживання. В усіх країнах ЄС це рішення можна оскаржити в суді. При цьому одночасно подається клопотання про зупинення процедури депортації на час розгляду справи. І в більшості випадків суди його задовольняють (якщо не йдеться про особливо тяжкі злочини).
Дещо жорсткіша процедура — у Польщі: там за певних обставин депортувати можуть дуже швидко. Однак в інших країнах ЄС суд майже завжди стає стримувальним фактором для швидкого висилання.
Більше того, навіть якщо суд відхилить позов, людині, як правило, надають термін на добровільний виїзд — вона може покинути країну й поїхати, куди забажає. І лише після закінчення цього терміну можливе примусове видворення.
І найголовніше: для ухвалення рішення про позбавлення права на проживання європейським органам потрібні чіткі підстави — найчастіше це вчинення певних правопорушень. Позбавити людину статусу «від ліхтаря» неможливо: європейська система так не працює.
Тому важко уявити, що через механізм депортації в Україну почнуть тисячами чи десятками тисяч відправляти чоловіків. Водночас, якщо отримають настанову жорсткіше ставитися саме до українських чоловіків, то в разі порушення закону їх справді можуть частіше піддавати депортації. Але, як уже зазначалося, суди здатні суттєво ускладнити й уповільнити цей процес.
І в будь-якому разі масовим це явище не стане — з таким потоком не впорається ані судова, ані державна система жодної європейської країни.