Коли світ навколо стає непередбачуваним, а звичні логічні зв’язки руйнуються, людина мимоволі починає шукати опору в речах, які раціональний розум зазвичай відкидає. Стук по дереву, "щаслива" сорочка на іспит або віра в особливі знаки - це не просто забобони, а складний захисний механізм нашої психіки.
Чому магічне мислення активується саме в періоди нестабільності та де пролягає межа між психологічною підтримкою та небезпечною ілюзією, розповіла в коментарі для РБК-Україна психолог та експерт платформи Betobee Ганна Крижановська.
Не дефіцит логіки, а перевантаження
Часто ми звикли вважати віру в магічне - ознакою слабкої освіти чи нераціональності. Проте експерти дивляться на це інакше. За словами Ганни Крижановської:
"Магічне мислення зазвичай визначають як когнітивний феномен, у межах якого людина вибудовує причинно-наслідкові зв’язки між подіями, що об’єктивно не пов’язані між собою", - каже вона.
Психолог наголошує, що таке мислення - це не помилка системи, а її особливий режим роботи.
"Насправді не варто зменшувати розуміння магічного мислення до ознаки слабкої логіки чи "збою в раціональності". Це скоріш універсальний механізм психіки, який активується в умовах, коли стандартні способи орієнтації в реальності перестають працювати ефективно", - каже Ганна Крижановська.
Коли ситуація стає емоційно загрозливою, психіка просто змінює спосіб обробки інформації, намагаючись знайти хоч якісь закономірності в хаосі.
Чому раціональність не рятує від магії?
Ми можемо мати кілька вищих освіт і критичний розум, але в моменти стресу "магія" повертається.
"Важливо зазначити, що магічне мислення не зникає з розвитком критичного мислення чи раціональності. Воно ніби переходить у латентний режим і активується ситуативно - тоді, коли аналітика або не дає задовільних відповідей, або виявляється надто енергозатратною", - пояснює експертка.
Мозок людини біологічно не пристосований до випадковостей, тому він вибудовує зв’язки навіть там, де їх немає.
"Мозок загалом не "терпить" випадковості: його базова тенденція - вибудовувати причинні зв’язки навіть за умов недостатності даних", - додає психолог.
Ілюзія контролю та роль ритуалів
Одним із ключових аспектів є так звана ілюзія контролю. Коли ми відчуваємо, що ні на що не впливаємо, ми створюємо внутрішню модель керованості світом. Найкраще це проявляється через ритуали.
"Ритуал - один із найстійкіших і найпомітніших проявів магічного мислення. Його інтенсивність зазвичай зростає пропорційно до рівня невизначеності: чим менш передбачуваною є ситуація, тим більше вона "обростає" символічними діями", - наголошує експертка.
Ритуали допомагають нам подолати "аналітичний параліч" - стан, коли через надмірне обдумування людина не може прийняти жодного рішення.
"Ритуал обходить цей бар’єр: він не пояснює, що саме слід робити, але запускає сам факт дії. З цієї причини для психіки не є критично важливим, чи має ритуал реальний причинний зв’язок із результатами", - каже Ганна Крижановська.
Магічне мислення під час війни та криз
У періоди масштабних потрясінь, таких як війна, цей механізм стає колективним. Психіка шукає замінники контролю там, де зруйновані всі інституційні гарантії.
Ганна Крижановська зазначає:
Де ховається небезпека?
Попри свою адаптивну функцію, магічне мислення може стати проблемою, якщо воно повністю підміняє реальність. Це стається тоді, коли механізм втрачає гнучкість.
"Проблема виникає тоді, коли цей механізм втрачає гнучкість і перетворюється на єдиний спосіб інтерпретації світу. У такій точці він перестає бути інструментом і починає підміняти реальність", - пояснює експертка.
За словами психолога, у крайніх формах людина починає боятися не самої події, а порушення ритуалу. Тоді магічне мислення вже не допомагає, а звужує можливість взаємодії зі світом.
"Магічне мислення в цьому сенсі не є помилкою, яку потрібно усунути, а радше інструментом з обмеженою сферою ефективності. Тому ключове питання полягає не в тому, чи є воно "правильним", а в тому, чи допомагає воно зберігати контакт із реальністю та діяти в ній", - резюмує Ганна Крижановська.