Інфаркт не успадковується як колір очей. Однак у родині можуть передаватися особливості обміну холестерину, роботи судин і серцевого м’яза, через які небезпечні зміни починаються раніше, ніж у більшості людей.
Про роль сімейної історії розповів кардіолог Андрій Витриховський у матеріалі видання «Експрес».
«Передається не інфаркт, а схильність до факторів, які до нього призводять».
За результатами сімейних і близнюкових досліджень, спадковий внесок у розвиток коронарної хвороби серця оцінюють приблизно у 40–60%. Проте це показник для великих груп населення, а не прогноз для конкретної людини.
Сімейний ризик складається не лише з генів. Близькі родичі нерідко мають подібне харчування, ставлення до куріння, фізичної активності, профілактичних оглядів і лікування підвищеного тиску.
Особливої уваги потребує ситуація, коли інфаркт, інсульт або інше атеросклеротичне захворювання виникло у близького родича передчасно — до 55 років у чоловіка або до 60 років у жінки.
Однією з найважливіших спадкових причин ранніх інфарктів є сімейна гіперхолестеринемія. За цього стану людина від народження має дуже високий рівень LDL, або так званого поганого холестерину. Дієти та рухливості в такому разі може бути недостатньо — часто потрібні призначені лікарем препарати.
Ще один показник — ліпопротеїн(a), або Lp(a). Його рівень значною мірою визначається генетично, зазвичай не спричиняє симптомів і не входить до стандартної ліпідограми. Дізнатися його можна лише за допомогою окремого аналізу крові.
Високий Lp(a) може сприяти утворенню атеросклеротичних бляшок і тромбів. Перевірка особливо важлива для людей, у чиїй родині були ранні інфаркти, інсульти або діагностована сімейна гіперхолестеринемія.
Не менш важливо контролювати артеріальний тиск. За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я, в Україні підвищений тиск мають близько 43% людей віком від 30 до 79 років, а значна частина випадків залишається невиявленою.
Що перевірити, якщо у родині були інфаркти
Починати варто не з дорогого УЗД чи генетичної панелі, а з консультації сімейного лікаря та базової оцінки серцево-судинного ризику.
- Артеріальний тиск. Його потрібно вимірювати навіть при доброму самопочутті, оскільки гіпертонія роками може не давати помітних симптомів.
- Ліпідограма. Вона показує загальний холестерин, LDL, HDL і тригліцериди. Один лише показник загального холестерину не дає повної картини.
- Глюкоза крові або HbA1c. Ці аналізи допомагають виявити діабет і порушення вуглеводного обміну.
- Ліпопротеїн(a). Його доцільно визначити хоча б раз у дорослому житті, особливо за наявності ранніх серцево-судинних подій у родині.
- Додаткові аналізи. За результатами первинного обстеження лікар може призначити ApoB, перевірку функції нирок, щитоподібної залози або інші дослідження.
Щорічне УЗД серця всім людям без симптомів не є стандартним методом профілактичного скринінгу. Ехокардіографію призначають, коли є задишка, шум у серці, зміни на ЕКГ, підозра на ваду, серцеву недостатність або спадкову кардіоміопатію.
Холтерівське моніторування також не потрібно робити «про всяк випадок» щороку. Воно допомагає шукати порушення ритму при серцебитті, непритомності, перебоях у роботі серця або інших конкретних показаннях.
Спадковість — не вирок
Генів змінити не можна, але можна зменшити навантаження, яке лягає на судини. У великому дослідженні серед людей із високим генетичним ризиком здоровий спосіб життя був пов’язаний майже з удвічі нижчим відносним ризиком коронарної хвороби.
Найбільшу користь дають відмова від куріння, регулярна рухливість, контроль маси тіла, достатній сон, раціон із великою кількістю овочів, бобових, риби, цільнозернових продуктів і ненасичених жирів.