Слово «пухлина» не означає рак автоматично. Новоутворення бувають доброякісними й злоякісними, а різниця між ними визначається не лише швидкістю росту або розміром. Лікарі оцінюють поведінку клітин, здатність проростати в сусідні тканини та можливість поширюватися по організму.
Доброякісні пухлини зазвичай ростуть локально і не утворюють метастазів. Їхні клітини частіше зберігають риси нормальної тканини, з якої виникли. Злоякісні клітини можуть втрачати звичну структуру й поводитися агресивніше.
Друга принципова відмінність — інвазія. Ракова пухлина здатна проростати в сусідні тканини, руйнуючи природні межі між структурами. Доброякісне утворення частіше відтісняє тканини, а не проникає крізь них.
Третя ознака — метастазування. Злоякісні клітини можуть потрапляти у кров або лімфу й утворювати нові пухлинні вогнища в інших органах. Для доброякісних утворень це не характерно.
Швидкість росту теж може відрізнятися, але вона не є абсолютним критерієм. Деякі ракові пухлини ростуть дуже повільно, а окремі доброякісні — досить швидко. Саме тому за спостереженням «збільшується повільно» неможливо зробити точний висновок.
Навіть доброякісна пухлина іноді може бути небезпечною. Якщо вона росте в мозку, біля великих судин або виробляє надлишок гормонів, проблеми можуть виникнути незалежно від відсутності метастазів.
Остаточний діагноз часто встановлюють після гістологічного дослідження тканини. УЗД, КТ або МРТ допомагають оцінити структуру й поширення утворення, але саме аналіз клітин дає ключову інформацію про його природу.
