Українці, які мають рахунки в іноземних банках або живуть «на дві країни», уже цього року можуть зіткнутися з податковими перевірками. З 2026 року стартував новий етап автоматичного обміну податковою інформацією між Україною та іншими країнами в рамках стандарту CRS. Тепер фіскали отримують дані про всі рахунки незалежно від суми, а до обміну вперше долучилася Швейцарія.
Що змінилося
Україна проводить податкові обміни з 2024 року, але спочатку йшлося переважно про великі рахунки. У 2025 році планку знизили до 250 тисяч доларів, а з 2026-го обмін став по-справжньому масовим.
З 1 липня 2026 року в Україні застосовують CRS 2.0 — розширену версію стандарту, яка охоплює не лише банківські рахунки, а й цифрові гаманці, електронні гроші та платіжні системи на кшталт Wise, Revolut чи Payoneer. Планку за сумами знято повністю: тепер передають дані про всі рахунки.
Крім того, до обміну вперше підключилася Швейцарія. Для українських фіскалів стає «прозорою» практично вся Європа, а також багато офшорів, Велика Британія, ОАЕ, Сінгапур та інші юрисдикції.
Які дані передають
Обмін стосується фізичних осіб і включає:
-
ідентифікаційні дані (прізвище, ім'я, адреса, податковий номер);
номер банківського рахунку;
залишок на кінець звітного року;
суми відсотків, дивідендів та інших нарахованих доходів;
валовий виторг від продажу фінансових активів (саме виторг, а не прибуток — доводити «чистий» заробіток доведеться самостійно).
Передбачено й спеціальні запити, в межах яких податківці можуть вимагати додаткові дані про активи, зокрема нерухомість.
Ключове питання — резидентство
Головний ризик пов'язаний із податковим резидентством. Якщо людина проводить в Україні понад 183 дні на рік, вона вважається українським податковим резидентом і має сплачувати податки з усіх доходів, навіть отриманих за кордоном. І навпаки — якщо більшу частину року людина перебуває за кордоном, вона може не платити в український бюджет, але з українських доходів доведеться сплатити податки в країні проживання.
З серпня 2026 року Державна податкова служба та прикордонна служба запустили автоматичний електронний обмін даними. Це означає, що податківці точно знатимуть, скільки днів на рік кожен громадянин провів в Україні та за кордоном. Щойно набереться 183 дні в Україні — людина автоматично стає українським податковим резидентом, навіть маючи статус тимчасового захисту та офіційну роботу в Європі.
Водночас нова система обліку днів дає можливість українцям, які мають дохід у ЄС, не сплачувати з нього податки в Україні. Цю практику вже підтвердили українські суди у справах моделей OnlyFans, які довели, що не є податковими резидентами України.
Ризики для українців
Для тих, хто живе й працює в Україні, але має рахунки за кордоном. Тепер про такі рахунки, навіть найскромніші, стане відомо податковій. Вона може поставити питання про походження коштів та включення їх до річної декларації. Неподання декларації тягне адміністративну відповідальність і невеликий штраф, але це не скасовує вимоги сплатити податки. Якщо суму проігнорувати, податкова може звернутися до суду й накласти стягнення на майно в Україні — авто чи нерухомість.
Для біженців у Європі. Якщо українська сторона визнає людину своїм податковим резидентом, усі доходи, незалежно від країни отримання, потрібно включати в українську декларацію та сплачувати 23% (18% ПДФО плюс 5% військового збору). Між Україною та європейськими країнами діють договори про уникнення подвійного оподаткування, тому якщо податки вже сплачені за кордоном (зазвичай вищі), донарахувань бути не повинно. Однак українські податківці можуть донарахувати 5% військового збору, якого в ЄС немає.
Для тих, хто є резидентом ЄС, але має доходи в Україні. Ця категорія ризикує отримати донарахування від європейських фіскалів на основі даних, отриманих з України. Йдеться про доходи від оренди житла, зарплати на українські картки, відсотки за депозитами.
Найбільший ризик — для тих, хто отримує в Європі соціальну допомогу, але має дохід в Україні. Якщо це розкриється, наслідки можуть бути вкрай неприємними: від вимоги повернути виплачені гроші до штрафів і податкових донарахувань.
Поради юристів
Адвокат Ігор Ясько радить українцям у Європі:
-
перевірити, які дані про них має банк у ЄС. Якщо при відкритті рахунку вказано українську адресу і дані не оновлено, банк звітуватиме перед Україною;
-
визначитися з податковим статусом. Якщо людина є резидентом іншої країни, потрібно отримати довідку про податкове резидентство;
-
якщо людину визнали резидентом України, доходи з будь-якої країни мають декларуватися в Україні. Декларацію подають до 1 травня. Сплачені за кордоном податки зараховуються лише за наявності легалізованої довідки іноземного податкового органу.
Фахівці також радять особливо обережним категоріям — тим, хто отримує соцдопомогу в ЄС і має дохід в Україні — за можливості відмовитися від отримання коштів на власні українські рахунки.
Що кажуть самі українці
У соцмережах уже активно обговорюють податковий обмін. Євгенія з Норвегії розповіла, що в її норвезькій податковій карті з'явилася інформація з українського банку про рахунок та відсотки за депозитом. Ірина з Німеччини хвилюється, як німецька податкова сприйме регулярні поповнення її української картки від родичів. Вікторія зі Швеції з'ясовує, чи доведеться їй платити податки з квартири, яку вона здає в Києві.
Німеччина, за даними видання Ausnews, почне отримувати дані про банківські рахунки українців з 30 вересня. Українцям, які отримують соцдопомогу, радять самостійно повідомити Jobcenter про наявність українського рахунку та надати виписки. Якщо дані надійдуть автоматично, це можуть кваліфікувати як приховування доходів чи шахрайство.
Тим, хто не отримує соцдопомогу, а працює чи займається бізнесом у Німеччині, достатньо внести українські доходи до річної податкової декларації.