Перші мотовелосипеди з’явилися у країнах Європи ще в 1920-ті роки. Найбільшою популярністю в міжвоєнний період мали моделі німецьких заводів ILO, Fichtel und Sachs, Solex, а також французької компанії Vеlosolex.
Після закінчення Другої світової війни у Радянському Союзі було створено велосипедний бензиновий двигун Д-4. Саме з його появи розпочалася історія мотовелосипедів. Одним із перших і той же час найпопулярнішим став львівський В-902.
Творцем 1-циліндрового 2-тактного бензинового карбюраторного двигуна Д-4 з робочим об’ємом 45 куб.см був український конструктор-самоук Пилип Олександрович Прибулий. Прототип двигуна він створив кустарними методами. Більшість металевих деталей винахідник вилив у саморобних формах із піску. 1951 року Прибулий продемонстрував прототип силової установки керівництву Харківського велосипедного заводу (ХВЗ). Двигун справив на інженерів велике враження. Двигун вирішили випробувати на тодішніх велосипедах, а сам Пилип Олександрович одразу отримав місце у відділі головного конструктора.
Щоправда, перші випробування двигуна Д-4 виявили кілька проблем. Пов’язані вони не з мотором, а з велосипедами. Тривала експлуатація звичайного велосипеда з бензиновим двигуном призводила до прискореного зносу окремих вузлів. Велосипеди швидко ламалися, особливо при накрутці хоч дещо солідного пробігу. Тому було вирішено розпочати розробку спеціальних мотовелосипедів, розрахованих на використання двигуна внутрішнього згоряння. Роботу було доручено двом конструкторським колективам. Перший працював на базі ХВЗ. Другий – на базі Львівського велосипедного заводу (ЛМЗ) за підтримки спеціалістів харківського ЦКТВ велобудування. Згодом харків’яни представили модель В-901, виробництво якої надалі було налагоджено на ХВЗ. Львів’яни, у свою чергу, представили модель В-902.
Мотовелосипед В-901 мав не так вже й багато відмінностей та особливостей у порівнянні зі звичайним дорожнім велосипедом. Зовсім інакше було з львівським В-902. Останній якісно відрізнявся від звичайних велосипедів наявністю посиленої твердої рами, спаяної із труб різного діаметру. Передня вилка мотовелосипеда була оснащена амортизаторами важеля. Її конструкція дозволяла регулювати жорсткість пружин. Також В-902 отримав жорстку задню підвіску та гальмівні колодки на переднє колесо. Колеса отримали збільшені шини. Сідло мотовелосипеда отримало товсту повстяну підкладку і було обтягнуте м’якою шкірою. На кермо поставили велосипедну фару. Від звичайних дорожніх побратимів В-902 також відрізнявся конструкцією педалей шатунів, вони були розігнутими, щоб не торкатися мотора.
Перший мотовелосипед В-902 із шильдиком «Львів» зійшов із конвеєра у 1958 році. Виробляли 902 протягом п’яти років аж до 1963 року. За цей час конструкція велосипеда кілька разів трохи покращувалась. Велосипед користувався гарним попитом і експлуатувався громадянами протягом багатьох десятиліть, навіть після появи на конвеєрі досконалішої та технологічнішої моделі ЛМЗ – мотовелосипеда МВ-042.