Завдяки архівним відео та світлинам, можна не лише побачити, який вигляд мала столиця на початку 90-х років минулого століття, але й дізнатися значно більше. Зокрема, у 30-х роках на Хрещатику працювали регулювальники, а машин було менше, ніж людей.
Відповідне фото опублікували на Facebook-сторінці ""Спрага": в Києві цікаво".
"Регулювальниця на Хрещатику. Літо, 1935 рік.", - йдеться у повідомленні.
Так, на знімку опубліковані три однотипні автівки, моделі яких популярні були у той час. На перехресті регулювальниця вказує рух водіям кожній із них. Жінка одягнена у білу сорочку, довгу темну спідницю та підперезана ремінцем. На її голові кепка, а через плече висить сумка. Позаду можна побачити пару, яка прогулюється містом.
Варто зазначити, що перші правила дорожнього руху розробив Юлій Цезар ще в Стародавньому Римі. Вони не були досконалими та значно відрізнялися від теперішніх.
Зокрема, за його указом в 50-х роках до н. е. на деяких вулицях Риму було встановлено односторонній рух, щоб боротися з заторами, що вже були проблемою. Також зранку до двох годин до заходу сонця було заборонено в'їзд приватних колісниць і екіпажів, а рухатися містом дозволялося лише пішки або на паланкіні (на кшталт сучасного таксі).
Задля того, аби народ дотримувався правил, створювалися спеціальні служби, у якій служили, переважно, колишні пожежники. Вони слідкували, аби водії не вирішували свої суперечки кулаками.
Однак деякі перехрестя так і лишалися нерегульованими через недостатню кількість регулювальників, яких було значно менше, ніж перехресть. При цьому, регулювальників ще тоді не існувало. Впливові особи і багаті люди знайшли свій власний спосіб розв'язання транспортних проблем на таких перехрестях: вони використовували швидкісних кур'єрів, щоб блокувати рух на перехрестях і забезпечувати вільний проїзд для себе та своїх господарів.
Перші регулювальники виникли із виникненням автомобілів. Вони стояли на дорогах та руками показували напрям руху. Згодом це робилося за допомогою спеціальних ліхтарів, проте повністю проблему не вирішувало.
Перший "автоматичний регулювальник", тобто сучасний світлофор, було встановлено на дорогах в Нью-Хейвені, штат Коннектикут, в квітні 1928 року. Цей механізм, який працював на основі тиску, вказував напрямок руху на дорогах. Коли автомобіль під'їжджав до такого покажчика, він відправляв сигнал до сигнальної будки, звідки виходила команда включити вирішальний сигнал для машини, що під'їжджала. Цей тип світлофора, з використанням світлового сигналу, існує і в наші дні.
Того ж року було винайдено регулятор дорожнього руху, у якому використовувався мікрофон для подачі сигналу в сигнальну будку. Водій, побачивши червоне світло, дув у ріжок. Мікрофон передавав звук в сигнальну будку, звідти поступав у відповідь сигнал змінити колір світлофора.