Маєток фон Мекка – історичний комплекс розташований на березі р. Бучанка у с. Копилів Макарівського району Київської області. Маєток барона фон Мекк тісно пов’язаний з історією трьох значних родів, що залишили слід в історії України та у світовій культурі – фон Мекк, Давидових і Чайковських.
Ландшафтний парк, фонтан із лебедями, манеж, літні будиночки – саме такою була садиба Миколи фон Мекка, який побудував її у 1882 році. Саме тут грав на роялі та придумав свої найкращі твори Петро Чайковський, а ще садиба славилася своїми липовою та ялиновою алеями.
Історія
Перша писемна згадка про поселення в Копилові датується 1392 роком. Згодом згадується як урочище «Копиловка» і знову як село у 1602 р. З 1738 р. почергово належало польським шляхтичам: Косаківському, Йосифу Дзявяловському, Йосифу Шимановському. У 1840 р. за борги маєтність розпродали частинами Францу Яцковському, Мухановим, Кетнеру, Глоговським, Рогальському, Буржинській. В 1882 р. його придбав Микола Карлович фон Мекк, який побудував тут маєток. У ті часи новому власникові було 25 років. Яким чином відбувались події можемо дізнатись з листа Н. Ф. фон Мекк до П. І. Чайковського.
У 1910 р. маєток був проданий. Після Жовтневого перевороту його націоналізували. Садибний будинок пристосували під різноманітні соціальні установи. Тут розташовувалась агрономічна школа, німецький штаб (роки Другої світової війни), з 1943 р. по 1945 р. – військовий шпиталь. Пізніше, до 1954 р. у приміщеннях панського будинку розмістилась центральна районна лікарня, потім Копилівська середня школа, філіал Макарівської дитячої музичної школи, сільська рада. Наразі, можна і тепер побачити на стіні відбиток комуністичної пропаганди.
Нині садибний дім перебуває в аварійному стані. В парку збереглись давні ялинова й липова алеї, окремі старі дерева, руїни фонтану. За радянських часів на території маєткового парку біля будинку було споруджено меморіал «Могила Невідомого солдата». У 1960-х роках збудували сільський стадіон. Окрім того, збереглись руїни молочної ферми, водонапірної башти, панський став.
Сучасність
Будівля внесена до Державного реєстру архітектурних пам’яток національного значення. Перебуває в аварійному стані. Однак, ще до кінця 1990-х років, за словами місцевих жителів, споруда виглядала досить пристойно і потребувала лише звичайного ремонту. Реконструкція маєтку до Євро-2012 передбачала повне відтворення атмосфери XIX століття. В рамках проєкту мало відбутись відродження навіть з камерним музичним салоном Петра Чайковського, побудований театр на 500 місць, планувалося обладнати співоче поле для проведення масових фестивальних дійств. У архітектурному стилі тієї епохи також хотіли звести п’ятизірковий готель на 50 місць. До реалізації цього проєкту так і не дійшло, а інформацію про реконструкцію з офіційних інвестиційних сайтів після закінчення чемпіонату вилучили.
Територія та архітектура садиби
Маєток барона фон Мекк тісно пов’язаний з історією трьох значних родів, що залишили слід, як в історії Російської імперії, в історії України, так і у світовій культурі — фон Мекк, Давидових і Чайковських.
До складу маєтку входили: панський будинок, господарські будівлі, парк, економії.
Перший будинок, зведений 1888 року за стилем «дачний модерн», був дерев’яний, рублений і на цегляному цоколі. Архітектуру фасадів доповнювали башточки, фронтони, еркери, велика тераса і зовнішні сходи на другий поверх. У 1898 р. через пожежу наземна частина будівлі повністю згоріла. Спорудження нового будинку розпочалося на межі ХІХ-XX ст. За архітектурним стилем будівля відтворювалась: мала два поверхи й фасади оздоблювали мансарда, прикрашена дерев’яним орнаментом тераса. Окрім того, дах будівлі прикрашали башточки, покриті металевою черепицею. Парк у ландшафтному стилі займав площу 9 гектарів. Припускають, що проєкт робив Георг Фридрих Фердинанд Куфальдт або його учень. Тут розміщувався манеж, літні будиночки для дітей, «Павільйон», різноманітні альтанки, фонтан, штучний став з лебедями, розарій і літній театр, де проводили музичні вечори та вистави. За часів фон Мекк у парку заклали ялинову і липову алеї. Дерева привозили волами в дерев’яних бочках. Перед фасадом будинку на галявині, огородженій бордюром, росли ялини та декоративні кущі.
До маєткової економії входили: корівник, молочна ферма, млин, водонапірна башта, кінний завод.
Від маєтку власники проклали дорогу, вздовж якої висаджено тополі. Вирито два ставки, в які надходила вода з річки Здвиж. Один – для потреб маєтку, другий – для місцевих жителів. Від села до Брест-Литовського шосе (наразі – Житомирська траса, або М06) проклали дорогу, навколо якої барон наказав посадити тополі, коріння яких вбирає вологу і виконує роль дренажу. Окрім того, Микола Карлович фон Мекк допоміг жителям Копилова створити кооперативне товариство, організував у селі банківське відділення. 1910 року, коли барон продав свій маєток, понад тридцять молодих копилівчан поїхали за ним та отримали роботу на його підприємствах.
У 1889 і 1890 роках у маєтку М. К. фон Мекка гостював Петро Чайковський про що ми можемо дізнатись з його листів.
Як дістатись?
У самому центрі села Копилів знаходиться маєток фон Мекк. Щоб до нього дістатися, потрібно від Київської автостради прямувати по головній вулиці аж до місцевої школи.