Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій планує 6 травня 2024 року провести аукціон та знайти виконавця для реставраційних робіт.
Міська легенда пов'язує будівлю з іменем російського імператора Петра І. Начебто він зупинявся у Биковського коли інспектував будівництво Печерської фортеці та після Полтавської битви. Проте документальних підтверджень цьому немає. Однак відомо, що коли маєток викупив київський магістрат, у ньому влаштували училище, а з часом організували гамівний будинок: утримували психічно хворих, п’яниць та бешкетників. В наші дні будинок-пам’ятку планують відреставрувати за 3,3 млн грн. Про це відомо з оголошення від 19 квітня на сайті Prozorro.
Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам'яток історії, культури і заповідних територій планує 6 травня цього року провести аукціон на пошук підрядника. Роботи будуть проходити за адресою: вулиця Костянтинівська, 6/8.
Якщо торги пройдуть та угоду підпишуть, то до 10 грудня 2024 року мають відремонтувати підвал, демонтувати стару систему опалення та встановити нову з фільтрами для очищення води та декоративними екранами радіаторів. Також у будівлі-пам’ятці знімуть систему сигналізації та куплять й встановлять сучасну програму стеження за порядком. Окремо передбачені кошти на покупку електричного сходового підйомника. Крім цього у технічному завданні для виконавця передбачений монтаж теплоізоляції стін з пінопласту, укладання нової тротуарної плитки та влаштування водовідведення.
Що відомо про будівлю Биковського
На сайті «Київ цифровий» є інформація, що кам’яниця відома також як будинок Петра І, є однією з найстаріших пам’яток цивільно-мурованої архітектури Києва. Її звели на межі XVII — XVIII ст. Особливістю є те, що маєток розрахований на огляд з усіх боків.
Першим власником споруди був київський війт (міський староста – ред.) Іван Биковський. Згодом нащадки Биковського продали будівлю.
«На той період вона була в жалюгідному стані. Відомий тогочасний архітектор Іван Григорович-Барський провів відновлювальні роботи, додав двоповерхову прибудову, галерею-лоджію між вежами та бароковий ганок. Після ремонту приміщення передали одному з київських цехів», - йдеться в офіційній «біографії» будинку.
У 1799 році тут облаштували гамівний будинок, тобто утримували психічно хворих, п’яниць, бешкетників та політично неблагонадійних. У 1799—1803 роках в будівлі під арештом був оголошений владою божевільним відомий український композитор Артем Ведель.
Будинок постраждав від пожежі на Подолі у 1811 році, а до ладу маєток привели лише у 1820 році. Згодом в будівлі влаштували парафіяльну народну школу та сиротинець.
За радянських часів кам’яницю розділили на комунальні квартири. Наприкінці 1970-х років, після реставрації, у будинку знаходилися фонди музею історії Києва. З 2019 році в споруді відкрили музей «Кам’яниця київського війта».
Наказом Міністерства культури України від 22 листопада 2012 року №1364 маєтку надано статус пам’ятки історії місцевого значення (охоронний № 897-Кв).
Гостинний двір збережуть коштами Київради
У 2021 році національний заповідник «Софія Київська» знайшов підрядника, який готовий був за 33,2 млн грн виконати першочергові протиаварійні роботи у Гостинному дворі. Це історичне місце з 26 серпня 2021 року знаходиться під охороною держави, але вона змогла виділити лише 10 млн грн на збереження пам’ятки. Київрада готова витрачати гроші на порятунок Гостинного двору, але за умови, що його передадуть місту.
Київрада нагадала Мінкульту про обіцянку передати Гостинний двір у комунальну власність.
«Київська влада неодноразово зверталася до Кабінету Міністрів України щодо передачі Гостинного двору громаді, аби мати змогу проводити необхідні роботи з порятунку цього об’єкта, що є домінантою Контрактової площі та має знову стати окрасою стародавнього Подолу», – сказала 18 квітня під час візиту до Гостинного двору заступниця Кличка Ганна Старостенко.
Інформатор
