Найстаріше місце, де в Києві виробляли пиво, планують знести заради будівництва чергового ЖК
На Подолі збираються знести стару броварню родини Псьол – найдавнішу збережену споруду, де виробляли пиво в Києві. Проєкт, нещодавно презентований забудовником, передбачає знос частини історичної забудови пивзаводу Ріхерта, зокрема і броварні Псьол.
«Каштан.NEWS» розповідає історію броварні родини Псьол та досліджує, що саме збираються побудувати на її місці нинішні забудовники.
Броварня на Юрковиці
Перша броварня в районі перетину сучасних Нижньоюрківської та Кирилівської вулиць була заснована ще в 1850 році ліфляндським німцем Олександром Генніґом. Через вісім років Генніґ продав її штабс-капітану Степану Псьолу, вихідцю з козацько-старшинського роду Псьолів з Чернігівської губернії.
Будівля броварні, про яку йдеться, була зведена в 1860 році та перебудована у 1882 році за проєктом Адольфа-Фрідріха Геккера – тодішнього головного архітектора Києва, автора проєктів значної частини історичної забудови другої половини XIX століття, яка зберіглася в столиці до наших днів. Після смерті Степана Псьола завод успадкувала його небога, поетеса Олександра Псьол, яка товаришувала з Тарасом Шевченком та листувалася з ним під час його заслання.
У 1889 року броварню придбав купець першої гільдії Михайло Ріхерт, який також володів пивоварним заводом на Куренівці. Ріхерт відразу розпочав реконструкцію заводу: за проєктом відомого київського архітектора Володимира Ніколаєва (до речі, творця Трапезної церкви у Києво-Печерській лаврі, будинку Купецького зібрання, де зараз знаходиться Національна філармонія, а також співавтора пам’ятника Богдану Хмельницькому на Софійській площі) поруч зі старою броварнею були побудовані нова триповерхова, а також одноповерхова льодовня. Крім того, Ніколаєв створив проєкт цегельного заводу, який також належав Ріхерту і розташовувався поруч з броварнею. Примітний димар, відомий всім мешканцям Подолу, належав саме до будівель цегельного заводу.
Остаточно архітектурний комплекс броварні Ріхерта склався у 1908-1909 роках, коли за проєктом архітектора Миколи Казанського була побудована «візитівка» пивзаводу – широковідомий рожевий корпус, який виходить на вулицю Кирилівську і включає солодовню та сушильну вежу. Саме за цим рожевим корпусом і розташована будівля старої броварні Псьол – найстаріша частина заводу.
«До основанья, а затєм…»
Початок XXI століття комплекс пивзаводу Ріхерта застав вже у напівзруйнованому стані. Ідея щось зробити з цією територією носилася у повітрі щонайменше з 2012 року: тут пропонували зробити художній музей, «громадський простір», «освітній кластер» та, звісно ж, збудувати багатоповерхові ЖК з офісами і паркінгами. Більшість авторів проєктів обіцяли більш-менш зберегти славнозвісний рожевий корпус, але найстарішою частиною заводу не цікавився ніхто: її однозначно передбачалося знести. Навіть проєкт так званого «музею Воронова» (замовлений олігархом та колекціонером живопису Ігорем Вороновим) передбачав знесення всіх будівель, окрім центрального корпусу, та зведення з їхньої цегли «брутальної оболонки нового музею».
Утім, з перетворенням броварні на брутальний музей у Воронова не склалося. Пізніше територією зацікавився канадський інвестор Роберт Гіббінс, який оформив договір оренди і планував побудувати тут мікрорайон Greenpoint. Проте в липні 2021 року Гіббінс заявив, що виходить з проєкту через корупцію в українських регуляторних та судових органах.
Урівень з димарем
Нині «освоєнням» пивзаводу займається забудовник «A Development», який збирається побудувати на його місті ЖК «Ріхерт&Парк» з будівлями в сім, дев’ять та дванадцять поверхів. Максимальна висота будівель має становити 42 метри.
Запланована висотність викликала зауваження з боку Департаменту охорони культурної спадщини КМДА. На зустрічі з забудовником вони заявили, що, згідно з чинним Генпланом, висотний на цій території не має перевищувати 27 метрів. Водночас у забудовника наполягають, що в 2016 році Мінкульт видав компанії дозвіл на забудову з висотністю до 60 метрів.
У листопаді минулого року «A Development» опублікувало на своїй сторінці у Facebook охоронний договір, укладений між Департаментом охорони культурної спадщини КМДА та власником майна – ТОВ «В-Констракшн». У цьому договорі згадуються три пам’ятки, якими мають бути збережені під час реконструкції:
- будівля головного корпусу Пивзаводу Ріхерта (комплекс споруд 1890-1909 рр);
- димар 1895 року;
- будинок житловий та конторський 1910 року.
Як бачимо, стара броварня Пьсол до цього переліку не входить.
До речі, київський пам’яткозахисник Дмитро Перов висуває припущення, що димар забудовник планує зберегти не просто так.
«У димаря – тут своя символічна роль. Справа в тому, що згідно з законом нова забудова в охоронній зоні памʼятки не має перевищувати висоти памʼятки. Тобто димар «відбиває» забудовнику мітку висоти у свій зріст – 42 метри. Ви не повірите, але аналогічні зміни по висоті напередодні було запропоновано внести і в режим використання території памʼятки ландшафту «Історичний ландшафт Київських гір та долини р. Дніпро», на якій і розташований комплекс», – написав він.
16 квітня 2024 року Перов опублікував на сайті Київради електронну петицію з вимогою зберегти стару броварню Псьол.
«Проєкт, нещодавно презентований забудовником «A Development» та представником бюро ініціативної архітектури GA, передбачає знос частини історичної забудови пивзаводу Ріхерта, зокрема і броварні Псьол, на догоду новому будівництву, а отже втрати ще одної сторінки історії Києва. Тож, просимо фахівців КНМЦ при Департаменті культспадщини КМДА захистити броварню Псьол, розробивши історичну довідку для включення Броварні до Переліку пам’яток м. Києва», – йдеться у петиції.
Станом на 27 квітня петиція набрала 1997 з 6000 необхідних голосів. До завершення голосування залишилося 48 днів.
Від Хмельницького до Баляша
А тепер трохи інформації про власника та забудовника майбутнього ЖК «Ріхерт&Парк».
За даними YouControl, основним власником компанії «A Development» (ТОВ «А Девелопмент») є АТ «Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд «Ларам Сістем», який належить Олексію Баранову. В інтерв’ю LIGA.net, яке вийшло наприкінці 2021 року, Баранов називав себе партнером міністра транспорту та зв’язку в уряді Азарова, президента фармкомпанії «Biopharma» Костянтина Єфименка та екс-нардепа від БЮТ та «Партії регіонів» Василя Хмельницького.
Бізнес-зв’язки з останнім у Баранова існують і досі. Хмельницький є одним із власників ТОВ «Раф Піпл», якому, в свою чергу, належить 24,50% ТОВ «В-Констракшн», яке вказано у якості власника в охоронному договорі щодо майбутньої долі пивзаводу Ріхерта.
Ще 15% «В-Констракшн» належить львівському горілчаному та будівельному олігарху Олегу Баляшу, який двічі був депутатом Львівської облради – спочатку від БЮТ, потім від «Партії регіонів». З дружиною Баляша Оксаною львівські ЗМІ пов’язують руйнування архітектурної пам’ятки на території парку Богдана Хмельницького – будинку на вулиці Лижв’ярській, 42, зразка польського конструктивізму 1930-х років. Як пише Leopolis.news, у 2009 році Оксана Баляш уклала з міськрадою договір на оренду ділянки та обслуговування будинку на 10 років, але вже через чотири роки пам’ятка була знесена.